Сьогодні в Україні близько 6% електроенергії за «зеленим тарифом» виробляють біогазові станції. На запрошення організації 350.org в Україні та «Української Кліматичної Мережі» «Хмарочос» побував на одній з таких біогазових теплоелектростанцій, що працює на Стадницькому полігоні поблизу Вінниці.
Яка користь від станції
На полігон твердих побутових відходів у Стадниці щороку надходить близько 94 тисяч тонн сміття. Сьогодні сировину, що підлягає вторинній переробці, сортують, проте 80% відходів все ж опиняється на звалищі. Близько 40% сміття – це органіка, що, розкладаючись, виділяє метан – легкозаймистий, вибухонебезпечний та шкідливий для довкілля газ.
У 2008 році компанія ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища», заснована німецькими інвесторами, почала створювати у Стадниці систему збору метану з полігону. Вона запрацювала у 2011 році: на початку газ просто спалювали у високотемпературному факелі. За таких умов метан перетворюється на вуглекислий газ, який є менш шкідливим для навколишнього середовища. Тоді компанія отримувала прибуток від продажу так званих емісійних сертифікатів.
Ідея торгівлі такими сертифікатами вперше з’явилась на Кіотській конференції із захисту клімату у 1997 році. Для зменшення викидів країни повинні були визначити їх граничні допустимі межі та розподілити «бюджет викидів» між забруднювачами. Ті, хто перевищив норму, був змушений купувати емісійні сертифікати, ті ж підприємства, що скоротили викиди нижче встановленої норми, могли їх продавати.
Починаючи з грудня 2011 року і до кінця 2018 у Стадниці було зібрано і спалено 18 мільйонів 561 тисячу м³ метану. Сьогодні на полігоні працює 31 свердловина. Вони сягають глибини у 40 метрів, а довжина трубопроводу, що збирає газ, становить близько восьми кілометрів.
За словами Йорга Майсснера, директора компанії, на певному етапі продаж емісійних сертифікатів перестав бути економічно вигідним. Тому з 2015 року установку переобладнали у теплоелектростанцію. Станція працює з потужністю 800 кВт на годину та за ефективністю входить у топ-10 подібних станцій у Європі. Компанія продає електроенергію по «зеленому тарифу» державному підприємству «Енергоринок».
Крім зменшення кількості метану, система забезпечує ще кілька позитивних процесів. Після початку збору газу сміттєзвалище почало осідати у три рази швидше, тут перестали спалахувати часті пожежі та зник сильний сморід, що заважав мешканцям навколишніх сіл. Крім того, за договором з комунальним підприємством «Ековін», компанія перераховує 10% свого прибутку на майбутню рекультивацію полігону. За словами Йорга Майсснера, може знадобитися до 60 років, щоб повністю відкачати газ з полігону.
На станції у Стадниці працює всього двоє людей. Та навіть їм не обов’язково постійно перебувати на полігоні: уся система автоматизована, нею можна керувати віддалено з комп’ютера та навіть смартфона. За словами Йорга Майсснера, завдяки цьому в німецькому офісі компанії одна людина відповідає одразу за дванадцять установок. В Україні так працювати не виходить через постійні перепади напруги в електромережі.
Перспективи розвитку
З 2012 року кількість біогазових установок, що працюють за «зеленим тарифом» в Україні збільшилася більш ніж у 2,5 рази: у 2018 таких станцій було вже 20. Саме цей тариф може стати ключовим моментом для збільшення їх числа. Цього року в Україні скасували «зелений тариф» для наземних сонячних електростанцій. Щодо біогазових установок змін поки не було і Йорг Майсснер сподівається, що так триватиме й надалі. «Якщо зникне економічна привабливість таких проектів, українській владі доведеться шукати інше рішення. Щоб маленькі полігони були цікавими для інвесторів, тариф міг би бути навіть вищим», – зазначає він.
До 2011 року у підготовку та запуск станції у Стадниці було вкладено мільйон євро, а у 2015 році – ще два мільйони на обладнання електростанції. Крім того, відбувається постійне дофінансування для розширення мережі збору метану. Інвестори очікують, що станція окупиться за сім років, тобто до 2022.
Разом з тим, на думку директора компанії, Україна має великий потенціал для розвитку біогазової енергетики: питання метану залишається невирішеним для величезної кількості полігонів. Водночас, він називає і ризики для інвесторів: «Для роботи у цьому напрямку потрібно партнерство з комунальними підприємствами. Але часто міські адміністрації не готові до співпраці та не можуть надати довгострокових гарантів, не в останню чергу через корупцію», – каже Йорг Майсснер.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті