Електроенергія зі звалища: як працює біогазова станція поблизу Вінниці

Сьогодні в Україні близько 6% електроенергії за «зеленим тарифом» виробляють біогазові станції. На запрошення організації 350.org в Україні та «Української Кліматичної Мережі» «Хмарочос» побував на одній з таких біогазових теплоелектростанцій, що працює на Стадницькому полігоні поблизу Вінниці.

Яка користь від станції

На полігон твердих побутових відходів у Стадниці щороку надходить близько 94 тисяч тонн сміття. Сьогодні сировину, що підлягає вторинній переробці, сортують, проте 80% відходів все ж опиняється на звалищі. Близько 40% сміття – це органіка, що, розкладаючись, виділяє метан – легкозаймистий, вибухонебезпечний та шкідливий для довкілля газ.

У 2008 році компанія ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища», заснована німецькими інвесторами, почала створювати у Стадниці систему збору метану з полігону. Вона запрацювала у 2011 році: на початку газ просто спалювали у високотемпературному факелі. За таких умов метан перетворюється на вуглекислий газ, який є менш шкідливим для навколишнього середовища. Тоді компанія отримувала прибуток від продажу так званих емісійних сертифікатів.

Ідея торгівлі такими сертифікатами вперше з’явилась на Кіотській конференції із захисту клімату у 1997 році. Для зменшення викидів країни повинні були визначити їх граничні допустимі межі та розподілити «бюджет викидів» між забруднювачами. Ті, хто перевищив норму, був змушений купувати емісійні сертифікати, ті ж підприємства, що скоротили викиди нижче встановленої норми, могли їх продавати.

Зовнішній вигляд автоматизованої біогазової установки. Фото, Вероніка Луцька

Починаючи з грудня 2011 року і до кінця 2018 у Стадниці було зібрано і спалено 18 мільйонів 561 тисячу м³ метану. Сьогодні на полігоні працює 31 свердловина. Вони сягають глибини у 40 метрів, а довжина трубопроводу, що збирає газ, становить близько восьми кілометрів.

За словами Йорга Майсснера, директора компанії, на певному етапі продаж емісійних сертифікатів перестав бути економічно вигідним. Тому з 2015 року установку переобладнали у теплоелектростанцію. Станція працює з потужністю 800 кВт на годину та за ефективністю входить у топ-10 подібних станцій у Європі. Компанія продає електроенергію по «зеленому тарифу» державному підприємству «Енергоринок».

Крім зменшення кількості метану, система забезпечує ще кілька позитивних процесів. Після початку збору газу сміттєзвалище почало осідати у три рази швидше, тут перестали спалахувати часті пожежі та зник сильний сморід, що заважав мешканцям навколишніх сіл. Крім того, за договором з комунальним підприємством «Ековін», компанія перераховує 10% свого прибутку на майбутню рекультивацію полігону. За словами Йорга Майсснера, може знадобитися до 60 років, щоб повністю відкачати газ з полігону.

Йорг Майсснер. Фото: Юлія Пашковська

На станції у Стадниці працює всього двоє людей. Та навіть їм не обов’язково постійно перебувати на полігоні: уся система автоматизована, нею можна керувати віддалено з комп’ютера та навіть смартфона. За словами Йорга Майсснера, завдяки цьому в німецькому офісі компанії одна людина відповідає одразу за дванадцять установок. В Україні так працювати не виходить через постійні перепади напруги в електромережі.

Перспективи розвитку

З 2012 року кількість біогазових установок, що працюють за «зеленим тарифом» в Україні збільшилася більш ніж у 2,5 рази: у 2018 таких станцій було вже 20. Саме цей тариф може стати ключовим моментом для збільшення їх числа. Цього року в Україні скасували «зелений тариф» для наземних сонячних електростанцій. Щодо біогазових установок змін поки не було і Йорг Майсснер сподівається, що так триватиме й надалі. «Якщо зникне економічна привабливість таких проектів, українській владі доведеться шукати інше рішення. Щоб маленькі полігони були цікавими для інвесторів, тариф міг би бути навіть вищим», – зазначає він.

До 2011 року у підготовку та запуск станції у Стадниці було вкладено мільйон євро, а у 2015 році – ще два мільйони на обладнання електростанції. Крім того, відбувається постійне дофінансування для розширення мережі збору метану. Інвестори очікують, що станція окупиться за сім років, тобто до 2022.

Разом з тим, на думку директора компанії, Україна має великий потенціал для розвитку біогазової енергетики: питання метану залишається невирішеним для величезної кількості полігонів. Водночас, він називає і ризики для інвесторів: «Для роботи у цьому напрямку потрібно партнерство з комунальними підприємствами. Але часто міські адміністрації не готові до співпраці та не можуть надати довгострокових гарантів, не в останню чергу через корупцію», – каже Йорг Майсснер.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23421 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?