Уляна Супрун розкритикувала закон про хімічну кастрацію «педофілів»

Фото: прес-служба Уляни Супрун

Очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун розкритикувала закон про хімічну кастрацію за злочини проти дітей, який Верховна Рада ухвалила 11 липня.

Проєкт закону розробили члени Радикальної партії, зокрема Олег Ляшко та Ігор Мосійчук.

Закон запроваджує нове покарання за статеві зносини з неповнолітніми – примусову хімічну кастрації у вигляді ін’єкції антиандрогенних препаратів, які пригнічують лібідо та сексуальну активність. Таке покарання не поширюється на осіб, які скоїли злочин у віці до 18 років і після 65 років.

За засудженими за статтями 152, 153, 155, 156 буде встановлено адміністративний нагляд після того, як вони відбудуть покарання.

«Тюремний строк не зупиняє цих покидьків», – йдеться у пояснювальній записці.

Уляна Супрун назвала закон популістичним, антигуманним, таким, що порушує права людини, а також «майстерною передвиборчою маніпуляцією». За її словами, у Верховній Раді було зареєстровано два проєкти про протидію сексуальному насильству – і депутати проголосували за розроблений не експертами, а партією Ляшка.

«Це означає, що Україна стане першою державою у світі, яка перетворить лікування на покарання», – пише Супрун.

Вона наголосила, що не всі, хто вчиняє злочини щодо неповнолітніх, страждають на психічну хворобу. Дослідження свідчать, що лише половина таких злочинів скоєно «педофілами». Хімічну кастрацію, за її словами, використовують за згодою пацієнта, як частину лікування разом із іншими методами.

«Якщо цей закон вступить в силу, Україна матиме позови до Європейського суду з прав людини. А відтак, гроші платників податків будуть витрачатися на компенсації ґвалтівникам», – попереджує Супрун.

Також вона зазначила, що закон пропонує відкриті реєстри злочинців, що може нашкодити жертвам. Адже лише 10% випадків сексуального насильства скоюються не знайомими жертві людьми. Решта – стається в сім’ях. При цьому чим менша дитина, тим більша ймовірність, що аб’юзер є родичем.

«Американський досвід свідчить, що матері відмовляються повідомляти про злочини через публічність. Вони бояться, що їхній чоловік чи коханець, який ґвалтує дитину, потрапить до реєстру. Через це злочинці залишаються непокараними», – пояснює Супрун.

Нагадаємо, депутати досі відмовляються ратифікувати Стамбульську конвенцію про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству.