21 липня відбулись позачергові вибори до Верховної Ради України за змішаною – пропорційно-мажоритарною системою. В столиці голосували на 13 мажоритарних округах, – на усіх перемогли кандидати від партії «Слуга народу». Деякі з них будували своє спілкування з виборцями навколо вирішення київських проблем – тих, які можна подолати у Верховній Раді шляхом ухвалення нових законів.
«Хмарочос» поговорив з мажоритарниками та кандидатами за списками від майбутньої найбільшої партії в парламенті про те, як вони збираються втілювати обіцяний виборцям прогрес у сфері розвитку міст і з чого буде складатись їхня законотворча робота у наступні кілька років.
Таким чином, читачі знатимуть, з якими ідеями щойно обрані народні депутати йдуть у Верховну Раду, а за кілька років можна буде перечитати цей матеріал та перевірити, чи дотримались вони своїх обіцянок.
Позиції героїв матеріалу не обов’язково збігаються з позицією редакції.
Ганна Бондар (220 округ, Київ)
Зараз у Києві склалась парадоксальна ситуація – столиця має дуже обмежене самоврядування в порівнянні з іншими містами. Виконавчий орган є водночас державною адміністрацією, її керівник призначається президентом, у місті відсутні районні ради, замість виконкомів – у нас районні державні адміністрації, керівники яких теж призначаються президентом. Тому зараз у нас головне завдання – внести зміни в закон про столицю (йдеться про Закон «Про столицю України – місто-герой Київ»), щоб повернути Києву районні ради, які вирішували б питання на місцях.
«Столиця може співпрацювати з містами-супутниками у двох ключових сферах – транспортній та житловій»
У Києва зараз є програма соціально-економічного розвитку. Там є кілька рівнів об’єктів – від Подільсько-Восресенського мосту, що коштує мільярди, до дрібних об’єктів, що коштують 100 тис. грн. Міська рада більш схильна виділяти кошти на великі інфраструктурні об’єкти, дрібні дуже часто губляться.
Саме для цього і потрібно повернути районні ради. Вони значно краще знають проблеми, що турбують містян. Також районні ради мають замовляти детальні плани території. За містом мають залишитись дороги, громадський транспорт, будівництво стратегічних об’єктів – заводів, шкіл, дитячих садочків тощо.
Однак для того, щоб районні ради були ефективними, вони мають бути меншими. Для прикладу візьмемо Подільський район, від якого я потрапила в Верховну Раду. Тут є Старий Поділ, Куренівка, Виноградар, Промзона та Вітряні гори. Тут ми маємо все різноманіття міської тканини з різними потребами. За нашими підрахунками, спроможна громада – від 45 тис. чоловік.
Я думаю, повинні бути певні чіткі критерії, за якими формується межа районів. По-перше, це громада, по-друге, історичні та природні особливості місцевості. По-третє, наявність території розвитку – покинута промислова територія.
Іншою важливою проблемою є питання взаємодії Києва з містами-супутниками, а також Київської агломерації. Ми плануємо розробити законопроект про агломерацію і внести його до Верховної Ради.
Взагалі щодо цього питання є два підходи. Перший – це утворити нове територіальне об’єднання, коли Київ фактично поглинає інші міста. Другий – це залишити містам їхнє самоврядування, але співпрацювати з Києвом у ключових галузях. Мені до вподоби другий підхід. Вважаю, що столиця може співпрацювати з містами-супутниками у двох ключових сферах – транспортній та житловій.
Людмила Буймістер (223 округ, Київ)
Мені здається, що першим кроком нашої команди у Верховній Раді має бути повернення Києву районних рад, щоб вони могли вирішувати актуальні проблеми киян. Однак для повернення районних рад нам потрібно прийняти закон про вибори в столиці. Зараз в Київраді 120 депутатів. Їх кількість можна скоротити мінімум у два рази. Що ж до районних рад, то там, на мою думку, має бути до 30 депутатів.
«Кількість депутатів міської ради треба скоротити мінімум удвічі, а містянам повернути районні ради»
Дуже актуальним у столиці є питання адміністративно-територіальної реформи. Райони у Києві є дуже великими, за площею і за населенням часто перевищують деякі обласні центри. Однак ми не знаємо, скільки точно людей живе в кожному районі. Тому перш, ніж проводити адміністративну реформу, нам необхідно провести перепис населення.
Дискусійне питання і щодо голови КМДА, яке слід розглядати в рамках формування київської агломерації. Мені здається, що в такому випадку має бути мер Києва, а також очільник Київської області. Вони мають співпрацювати між собою. Не дуже розумію, навіщо потрібна третя відповідальна особа в особі голови КМДА. Однак це питання потрібно ще вивчати.
Останніми роками Київ трясе від будівельних скандалів, тому я запропонувала б ввести мораторій на нове будівництво у столиці. Моє завдання – запропонувати дієвий механізм, як мешканці можуть накласти вето на незаконне будівництво. На мою думку, тут можуть допомогти районні ради, обрані мешканцями району.
Читайте також: Чому важливо обирати депутатів у ради в кожному районі Києва?
Гео Лерос
(№23 у списку партії «Слуга народу»)
Мене найбільше турбує доля культурної спадщини України та Києва. Вона дуже багата, але ми її поступово втрачаємо. На мою думку, нам потрібно внести зміни у законодавство України і дозволити інвесторам проводити реконструкцію історичних будівель. Нинішнє законодавство дозволяє лише реставрацію, однак це не вигідно інвесторам, тому будівлі занепадають.
«Потрібно дозволити інвесторам проводити реконструкцію історичних будівель»
Наприклад, будинок Сікорського у Києві. Він має багату історію, а ще у дворі цього будинку злетів перший вертоліт. Зараз цей будинок повільно руйнується. Якщо дати можливість інвестору зробити реконструкцію будинку, то я впевнений, що значна кількість людей захоче туди інвестувати.
Водночас важливо також буде створити спеціальну комісію, яка буде наглядати над тим, як інвестори проводять реконструкцію. Мають бути жорсткі норми, які забороняють добудувати пару поверхів, змінити форму, зробити вікна. Це важливо для того, щоб замість 4-поверхового історичного будинку раптом не виросла чергова висотка. У таких випадках будинки треба відбирати у інвестора. Але це рішення повинна приймати комісія.
Також вважаю, що нам треба створити реєстр культурних пам’яток, куди варто включити і мозаїки 1970-1980 років.
Також у планах у мене розробити закон про меценатство за прикладом тих, що працюють у країнах Заходу. У них існує така практика, коли меценати дарують картини чи інші твори мистецства музеям, а за це їм прощають якусь частину податків. Для цього створюється спеціальна комісія, яка оцінює вартість робіт і який відсоток податку прощається компанії чи фізичній особі. Це дасть можливість, по перше, поповнити колекції музеїв, а по-друге це буде додатковим стимулом для меценатів купувати роботи, щоб передавати їх у музеї.
Олександр Горенюк (136 округ, Одеса)
Моя мета в парламенті – сформувати юридичну та економічну основу для стійкого розвитку міст. Зараз міста розвиваються за старими радянськими нормами, система просторового стратегічного планування населених пунктів застаріла, а через політичну нестабільність міста втрачають інвесторів.
«У мене у планах – розробити інструменти, за допомогою яких містяни можуть впливати на владу»
Одне з ключових завдань – зростання залученості громади до процесу розвитку міст, значимість публічних обговорень і дискусій, децентралізація, реалізація проектів громадських бюджетів. Планую розробити інструменти, за допомогою яких містяни можуть впливати на владу.
Першочерговими для мене є проєкти ремонту спальних районів. Наше завдання – відремонтувати ці будинки системно, а не міняти вікна перед виборами. Також планую розвивати громадські простори. Почати пропоную з пляжу Лузанівка в Суворовському районі Одеси. Ми хочемо показати приклад як повинні виглядати міські пляжі в Україні. Також на мою думку, потрібно розробити стандарти благоусторою міського середовища. Вулиці повинні бути комфортними для всіх груп населення і, особливо, для малобільних груп.
Також містам для розвитку потрібні районні ради, але не в поточному вигляді. У мене величезний округ, в якому проживає до 300 тисяч осіб. Взагалі Суворовський район складається з дев’яти дрібніших районів. На мою думку, кожен невеликий район повинен мати свій законний інструмент захисту своїх інтересів. В ідеалі, така пряма демократія повинна реалізовуватися в два рукостискання. Тоді в цьому процесі не буде бюрократії, черг і, як наслідок, корупції.
Щодо агломерації, то у кожного міста має бути індивідуальний підхід. Тому ми говоримо про модернізацію цього підходу і впровадження інструментів і підходів системи майстер-планування, яка вже діє в Копенгагені, Токіо, Ванкувері, Парижі та інших розвинених містах світу. Це дозволить проводити індивідуальний аналіз кожного населеного пункту і оцінювати необхідність розвитку агломерації. Особисто я вважаю, агломерації життєво необхідні для великих міст, в яких багато мігруючого трафіку. Києва та Одеси це стосується в першу чергу.
Дмитро Гурін (218 округ, Київ)
Київ застряг у Радянському Союзі. На початку 90-х на радянську систему спробували «вдягнути» демократію, але вся система управління столицею, всі стандарти і підходи — централізований совок. Ми всі виросли з цих коротких штанів і нам потрібна нормальна система управління в мегаполісі.
Три головні речі, без яких змін в місті не настане, — це реформа адміністративного устрою, бюджетів і повноважень в Києві. Райони в Києві не можуть бути з населенням як у всій Ісландії.
Історично сформовані житлові масиви Києва мають бути виділені в окремі райони. Вони повинні мати свої бюджети, які не залежать від рішень міської ради. В рамках децентралізації в країні, має бути зазначено відсотки податків, які йдуть в бюджет району.
Всі місцеві проблеми які стосуються одного району мають вирішуватися саме в районі. Всі загальноміські — Київрадою та мером.
Райони повинні отримати свої районні ради, контроль над бюджетом, тим що і де можна будувати, землю району, садочки та школи на баланс.
Київ має отримати виборного мера зі всіма повноваженнями щодо міста. Поки ми єдина столиця в Європі, де призначена особа (голова КМДА) має більшість повноважень в місті.
Для того, щоб впровадити нову модель потрібен новий Закон про столицю і пакет правок в інші закони, які дозволять новий розподіл бюджетів та повноважень в столиці.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 279 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті