Експерт розповів, як зробити комфортнішим київське метро. Зокрема, слід розвивати наземний транспорт

Київське метро у годину пік. Фото: Хмарочос

Київський метрополітен працює на межі пропускної здатності, а підвищити його комфортність зможе передусім розвиток наземного транспорту. Про це директор А+С Україна, радник заступника голови КМДА Дмитро Беспалов розповів у інтерв’ю ГолосUA.

На його думку, Святошинсько-Броварська лінія метро вже працює на межі, й особливо небезпечна ситуація спостерігається на пересадкових станціях. Наприклад, в разі надзвичайної ситуації масу пасажирів неможливо буде евакуювати.

Метрополітен повідомляє про пасажиропотік 1,5 мільйона людей на добу. За часів Леоніда Черновецького лунала цифра 1,7 мільйона, й тоді на деяких станціях працювали співробітники у жовтих жилетах, які заштовхували пасажирів у вагони в годину пік.

Всесвітній банк прогнозував падіння пасажиропотоку метро на 300 тисяч осіб на добу в разі оптимізації наземного транспорту.

«Коли це побачив метрополітен, то вони сприйняли інформацію вороже – мовляв, завжди ріс пасажиропотік, як це він падатиме?» – розповідає Беспалов.

Натомість, на його думку, падіння потоку пасажирів – це можливість підвищити якість послуг. У метро можна буде їздити сидячи, можна буде попрацювати в дорозі за наявності повноцінного інтернету.

Також Беспалов зазначив, що стратегія підвищення тарифів досі орієнтована на разовий проїзд та консервування наявної системи. Водночас у містах Європи тарифну сітку розроблено таким чином, аби стимулювати придбання дешевих абонементів на противагу дорогим разовим квиткам.

«Ідея в тому, аби всі купили, навіть найзатятіший автомобіліст повинен мати такий проїзний. Грубо кажучи, абонемент може коштувати так само, як, наприклад, чотири разових поїздки на метро. Ця картка стимулюватиме автомобіліста частіше користуватися громадським транспортом, бо він її вже купив», – пояснює експерт.

У травні Дмитро Беспалов став позаштатним радником заступника голови КМДА Дмитра Давтяна щодо питань транспортного планування. У 2014 році український підрозділ німецької компанії А+S у співпраці зі Світовим банком розробив транспортну модель Києва.