Як працює «зеленбуд» у Кракові? (фото)

На відміну від підприємств, які займаються озелененням в українських містах, «зеленбуд» у польскому Кракові має повноцінну систему інвентаризації дерев, самотужки розробляє проєкти громадських просторів та масово висаджує багаторічні злаки. Про краківські особливості озелення розповідає львівський урбаніст Олександр Шутюк.

Ситуація з озеленням у Кракові кардинально змінилася чотири роки тому. Раніше озелененням займалися п’ятеро співпрацівників тамтешнього «автодору». Коли муніципалітет зрозумів, що ситуація є сумною, було створено Zarząd Zieleni Miejskiej (міське управління з озеленення).

Наразі це управління налічує близько 200 працівників, серед яких – проєктанти, дендрологи, ландшафтні архітектори тощо. Останні самі розробляють проєкти громадських просторів, починаючи від загальної концепції до детальних креслень.

Кишенькові парки

Зараз працюють над великим проєктом із перепланування набережної Вісли та всіх її приток.

Ще один масштабний проєкт – «Городи краків’ян», створення мережі так званих «кишенькових» парків на місці невеликих занедбаних ділянок. Кожен міні-парк присвячують окремій темі, наприклад, разновидам дубів або меду. Торік їх налічувалося 18.

Висота трави

Краківський «зеленбуд» слідкує за якістю виконання робіт підрядниками і для цього прописує найменші дрібниці у рекомендаціях з догляду – приватні компанії, які виконуватимуть роботи, обирають на конкурсі та підписують з ними контракт на рік. Наприклад, не лише прописано, скільки разів на місяць потрібно косити газон, але й мінімальну довжину трави, яка має залишатися після скошування. Таке уточнення зробили, помітивши, що підрядники часто викошують траву надто коротко, чим її практично знищують.

Інвентаризація дерев

У Кракові існує система інвентаризації дерев, якою займаються дендрологи. В першу чергу до бази даних, яка зараз налічує 150 тисяч дерев, почали додавати молоді свіжовисаджені дерева та ті, що ростуть у центрі міста.

На дерево кріплять бірку з номером – на такій висоті, з якої її не могли би відірвати перехожі.

Кожне дерево має окрему сторінку, на якій міститься інформація про нього, аж до наявності пташиних гнізд (якщо є гнізда, програма автоматично нагадає про необхідність огляду орнітологом).

Там само зберігається вся історія дерева з відмітками про догляд чи пошкодження. В історії можна робити відмітки про заплановане обрізання тощо.

Для інвентаризації використовують також дрони зі спеціальними камерами, які дозволяють створювати трьохвимірні моделі великих територій.

Нагадаємо, що у Києві активісти також намагаються запровадити мапу дерев.

Обрізання дерев

До догляду за деревами допускають людей зі спеціальною освітою та сертифікатом. Якщо після обрізання дерево надто швидко «дасть дуба», комунальнику загрожує штраф.

Читайте також: Я працюю в Київзеленбуді: чим займається озеленювач і чому в Києві гинуть дерева

Якщо під час будівництва зрізають доросле дерево, замість нього забудовник повинен посадити п’ять молодих дерев на тій самій ділянці чи максимально близько до неї.

Статус пам’ятки природи у Кракові мають майже 300 дерев. Для порівняння, у Львові – близько 20.

Дикі острівці природи

У Кракові активно використовують різноманітні злакові трави та інші багаторічні рослини, які роблять міські зелені газони схожими на дикі острівці природи посеред міста. Особливо ефектно трав’яний килим виглядає під час вітру.

Читайте також: «Звичайна береза ніколи не справить wow-ефекту»: що розповіли «зеленбудівці» на зустрічі з киянами

Шутюк зазначає, що цьогорічний бюджет краківського управління озеленення складає 180 мільйонів злотих – це 1,2 мільярда гривень. Для порівняння, весь цьогорічний бюджет розвитку Львова становить 1,7 мільярда гривень.