У середу, 6 лютого, кілька десятків киян прийшли на громадську дискусію в галерею Bursa на Подолі. Тут проходить мистецька виставка #ДЕЗЕЛЕНІЗАЦІЯ, присвячена проблемам озеленення сучасного Києва.
Містяни, що зібралися тут, постійно бачать, як з вулиць, парків і скверів масово зникають дерева. Найчастіше вони гинуть після «омолоджувального обрізання». Замість них комунальники висаджують зовсім інші рослини, невиразні, незграбні й недовговічні. «Хмарочос» вислухав учасників зустрічі і занотував, що ж можна з цим зробити.
«Місто не буде зеленим,
поки містяни цього не захочуть»
«Ми запрошували на дискусію Наталю Белоусову, нинішню очільницю “Київзеленбуду”, — каже мистецтвознавчиня Зоя Звиняцьківська, яка модерує це обговорення. — Адже більшість людей, що прийшли сюди — однодумці. Тому дуже б хотілося дізнатися, що з цього приводу думають “зеленбудівці”?».
Але серед присутніх її не було. Інші ж запрошені спікери однозначно грали за команду «однодумців»: депутат Київради Сергій Гусовський, кураторка ініціативи «Зробимо Київ Знову Зеленим!» Ольга Цареградська, координаторка розвитку львівських громадських просторів Олександра Сладкова та арборист Володимир Ветроградський.
І в них накопилося чимало претензій до озеленювальних робіт київських комунальників.
«На жаль, їхня діяльність перетворює місто на кам’яну пустелю, — висловлює загальну думку Звиняцківська. — При цьому у більшості європейських та північноамериканських міст вже давно перестали робити деревам погано, там на кронуваннях фактично поставили хрест. З іншого боку, ми бачимо, як київська адміністрація докладає значних зусиль для відновлення парків — але й це робиться за відверто застарілими радянськими зразками. Відтак з’являються клумби з чорнобривцями, жахливі квіткові інсталяції, низькорослі ялинки й невлад висаджені горобинові алеї. Але й більшість містян, на жаль, це поки що влаштовує. І воно не зазеленіє, поки вони самі цього не захочуть».
Не додав оптимізму присутнім і Сергій Гусовський, співавтор проекту рішення Київради про мораторій на омолоджувальну обрізку дерев. Депутат озвучив невтішні цифри київського «деревоциду».
Крім того, він констатував, що, попри дворічну заборону на кронування, дерева продовжують «обтесувати» по всьому місту, прикриваючись «розмитістю» цієї процедури. І це триватиме поки не будуть розроблені чіткі правила, над чим його команда дуже наполегливо працює.
«Зверніть увагу, що у європейських столицях взагалі не існує комунальних підприємств, які б відповідали за озеленення, — наголошує Гусовський. — Там цим займаються департаменти з питань екології, які замовляють роботи через прозорі тендери. А ми лише спостерігаємо, як зростають апетити забудовників — 160 зелених гектарів на Осокорках хотіли забудувати 25-поверхівками; пробують вирубати кілька десятків гектарів в урочищі Горбачиха; нещодавно спиляли понад двісті дерев у Пуща-Водиці, хоча, згідно з рішенням Київради, мали зрізати лише одне…».
На питання, чи підзвітні комунальники перед містянами, депутат відповідає, що такий механізм, на жаль, досі не прописаний. Тож єдиний спосіб завадити кронуванню чи вирубці дерев — вимагати у робітників дозвільні документи. Якщо їх немає, викликати поліцію.
— Ага, а вони візьмуть і приїдуть, — лунає скептична репліка із залу.
Ольга Цареградська, кураторка проекту «Зробимо Київ Знову Зеленим!», каже, що рівень озеленення безпосередньо впливає на здоров’я містян, адже зелена маса поглинає всі шкідливі викиди. Відповідно, чим більше її «проріджують» комунальні служби, тим нижчою буде якість життя у місті.
Вона розповідає, що учасники ініціативи вже декілька років намагаються оживити міські простори. Для цього вони купують багаторічні рослини, які б відтворювали «природні зони у місті», і передають їх іншим ініціативам, які хочуть озеленити власні подвір’я, вулиці або парки. Ольга обіцяє, що вже невдовзі вийде інформаційна брошура, створена за участі Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка. Вона стане у нагоді всім містянам, які захочуть — звісно, за допомогою фахівців — перетворити свою улюблену локацію на квітучий сад.
Проект співпрацює і з комунальними службами. Але Ольга нарікає, що останні часто роблять все нашвидкуруч, щоб встигнути освоїти кошти — і не надто розуміють, що і для чого висаджується у конкретному місці.
Олександра Сладкова, одна з організаторок «низового озеленення» Львова, шкодує, що іноді кронування стає ініціативою самих містян.
«Причина буденна: восени з них опадає листя. Його, згідно із якимись застарілими інструкціями, необхідно кудись вивозити і переробляти. Але таких місць немає, тож вони знаходять простий вихід з ситуації: немає гілок — немає й листя…».
Готові спілкуватися… шість годин на місяць
Наприкінці її виступу з’ясувалося, що на зустріч прийшли і представники «Київзеленбуду». Спікером від них був молодий начальник управління контролю за утриманням зелених насаджень Михайло Олійник.
Він одразу наголосив, що не розуміє, чому присутні намагаються якомога больніше вколоти «Київзеленбуд»…
— Це ми ще дуже стримуємося! — знову лунає репліка із залу (цього разу вже уїдлива).
…адже керівництво комунального підприємства, продовжував чиновник, обома руками за якісну комунікацію з громадою.
«У нас постійно оновлюється сайт, — розповідав Олійник, — і там весь час оприлюднюють актуальні новини про нашу діяльність. Ми повністю відкриті до конструктивного діалогу з людьми. У нас також активна сторінка на Facebook. Також всі охочі можуть щомісяця, кожного другого і четвертого вівторка, записатися на зустріч з нашим керівництвом (прийомні години з 14 до 17 — ред.). В минулому році ми організували дводенний форум українських зеленбудів і зі всіма там чудово спілкувалися…».
Власне, на цьому його виступ закінчився, адже із всіх боків посипалися питання. Довелося влаштовувати оборону.
Так, відповідаючи на закид про вирубку дерев у Пуща-Водиці, зеленбудівець вміло зіграв у чиновницький пінг-понг: він не готовий коментувати, бо його відділ цим не займається — і взагалі комунальне підприємство не має до цього відношення.
Що стосується омолоджувальної обрізки дерев, за його даними, її припинили щойно був ухвалений мораторій. Обрізання ж дерев, яке подекуди продовжується, може бути ініціативою місцевих УЗН. Мовляв, їхнє керівництво, скоріше за все, побоюється, що на перехожих може впасти гілля…
Водночас його молодий колега починає дискутувати з Цареградською. Він відстоює думку, що містянам не дуже до вподоби «природний стиль», який пропагує проект Make Kyiv Green Again. Звичайна береза, пояснював він, ніколи не справить такого wow-ефекту, як, наприклад, штамбові кулі та декоративні плакучі форми…
Тим часом Олійник стверджував, що комунальники постійно залучають до роботи ландшафтних дизайнерів, які невтомно працюють над новими проектами, що невдовзі з’являться на київських вулицях.
Втім, визнає, що це не єдиний план усього всього міста: «Київзеленбуд» лише консультує і радить, але остаточне рішення приймає керівництво окремого УЗН — оскільки вони утримують конкретні міські ділянки, то самостійно вирішують, які рослини де з’являться.
Також він запевнив, що всі зелені зони у місті будуть інвентаризовані до кінця 2019 року. Але, щоб вберегти їх від можливої вирубки або обрізання вже зараз, слід вже зараз контактувати з балансоутримувачами кожної окремої міської ділянки — адже такі рішення приймаються на рівні ЖЕКів або УЗНів…
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23535 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті