13 серпня у Києві зафіксували найспекотніший день року, коли стовпчик термометра підскочив до 35 градусів. 

Але кліматологи кажуть, що у 2050 році це буде стандартна літня температура — і до неї треба буде призвичаюватися мешканцям 970 міст по всьому світу. 

За іншими, більш зловісними прогнозами, повітря в окремих мегаполісах нагріється до 50 градусів. Серед ймовірних претендентів — Сідней, Мадрид і Париж, де цьогорічна літня спека перевищила позначку +40. А від такої температури помирають люди — і кожне нове «потепління» забирає все більше життів.    

Тому муніципалітети міст, що опинилися у зоні ризику, змушені переглядати свою політику: містобудівну, транспортну і екологічну. «Хмарочос» з’ясовував, що вже вдалося зробити.   

Гинуть бідні, старі та бездомні

Минулого літа у канадському Монреалі від теплового удару померло 66 містян. Більшість — старі та одинокі люди, які мали проблеми зі здоров’ям. Жоден не мав удома кондиціонер — а за вікном було 44 градуси. 

Дехто з них проживав у районі Ла-Саль, зведеному після Другої світової війни. На його вулицях неможливо сховатися від сонця: обмаль дерев і немає затінку. Від задушливої спеки місцевих жителів рятують лише кондиціонери — але не кожен має на них гроші.

Навігація до охолоджувальних центрів у Торонто, Канада

Такі «пекельні» локації є в усіх великих містах. Найбільш проблемними залишаються неблагополучні забетоновані квартали, де майже не приділяють увагу озелененню, та величезні бізнес-сіті — висотно-скляні, шумні й загазовані. 

Щільно зіставлені багатоповерхівки блокують повітряні потоки — і простір навколо них стає ще душнішим. Кондиціонери, розкидані по фасадах, охолоджують квартири — але ще більше нагрівають вулиці. Те саме роблять і автівки, чиї вихлопи значно підвищують температуру повітря. 

Додамо до цього і потужні теплові хвилі, спричинені кліматичними змінами. Цього літа вони двічи накочувалися на Європу — і в одних лише Нідерландах померло майже на 400 людей більше, ніж у звичайний літній тиждень. 

У найгіршому становищі опиняються бездомні, яким нема де пересидіти спеку — їх нерідко проганяють з громадських місць, де працюють кондиціонери. Тож, щоб вижити, вони змушені шукати прихисток деінде. 

Зокрема, з цим зіткнувся Фінікс — столиця штату Арізона і одне з найспекотніших міст США. Тут ще донедавна єдиним місцем, в якому бездомні могли укритися від сонця, був швидкісний трамвай, де працювали кондиціонери. Відтак вони пробиралися до вагонів — і намагалися проїздити в них якомога довше. 

Охолоньте трохи

Цього літа у Фініксі запрацювали прохолоджувальні станції, де люди могли перечекати найспекотніші години. Облаштування цих пунктів — частина муніципальної програми HeatReady. 

Такі ж пункти працюють у Торонто, Нью-Йорку, Парижі, Афінах і Ротердамі. Зазвичай їх відкривають в бібліотеках, школах і адміністративних будівлях, у скверах та на набережних.

Так, паризький муніципалітет облаштував по всьому місту 50 прохолоджувальних станцій. Старі та маломобільні містяни, яким важко до них дістатися, можуть скористатися послугою муніципального підвозу. 

Розплавлений асфальт у Нью-Делі, Індія

Під час спеки у Парижі цілодобово відкриті громадські парки, де люди можуть посидіти в тіні дерев або освіжитися біля охолоджувальних рамок. Крім того, містяни користуються численними фонтанами — зокрема, питними.  

За планами муніципалітету, влітку їх має бути якомога більше: щоб дістатися до таких «острівків» з будь-якої точки Парижа, пішохід має витратити не більше семи хвилин.

Цілодобово працюють і притулки для бездомних, де вони можуть прийняти душ і безкоштовно отримати пляшку з водою.  

Для навігації можна скористатися додатком Extrema Paris: тут відображена майже тисяча прохолоджувальних локацій — включаючи громадські будівлі з кондиціонерами та питні фонтани.  

Extrema працює й в інших містах: зокрема, в Афінах та Ротердамі. 

— Завдяки цьому додатку, — пояснював мер Афін Йоргос Камініс, — ми бачимо, які райони найбільше потерпають від спеки. Він фіксує температуру і вологість у будь-якій ділянці міста та вираховує для неї індекс комфортності. Також кожен користувач може швидко дізнатися, де знаходиться найближча прохолоджувальна станція (наразі в Афінах їх вісім — ред.) і як до неї дістатися. 

До речі, в Афінах також опікуються відкриттям нових фонтанів, але мешканці дорікають, що їх недостатньо: мовляв, потрібно більше сотні, а працюють лише 17.  

У Торонто наразі працює сім прохолоджувальних станцій. За офіційними звітами, один день роботи кожної з них обходиться бюджету в три тисячі доларів. При цьому деякі містяни дорікають чиновникам, що ці пункти працюють лише вдень — і вночі ті ж бездомні змушені йти на вулицю, де спека лиш трохи менша.  

Облаштування «світлого асфальту» в Лос-Анжелесі, США

Втім, є міста, де такий формат порятунку від спеки не надто популярний. Наприклад, у Сіднеї для містян, які хочуть перечекати спеку, відкривають муніципальні басейни. Туристам, які приїздять до Мадриду, радять відвідати для цього будь-який парк — або поїздити у громадському транспорті («одному з найпрохолодніших місць в Мадриді»). 

Зелені вулиці, квітучі будинки

Мадрид — одне з найспекотніших міст Європи. І водночас — одне з найекологічніших. Його чиновники мають амбітні плани щодо подальшого «орослинення» вулиць. Зокрема, щоб захиститися від аномальної спеки, муніципалітет планує «огорнути все місто зеленою ковдрою». 

Цей задум адміністрація підкріплює цифрами: якщо хоча б чверть міських будівель матиме зелені фасади і дахи — це зіб’є температуру повітря майже на 20 градусів за Фаренгейтом (близько восьми градусів за Цельсієм), на стільки ж відсотків зменшить рівень його забруднення і знизить рівень міського шуму на десять децибел.

Тому сьогодні Мадрид приділяє велику увагу облаштуванню «вертикальних садів» та зелених дахів. Це не лише корисно для міста, але й вигідно: власники будівель, які погоджуються провести таку реновацію, отримують податкові пільги. Схожий підхід застосовують у німецькому Штутгарті, де вже озеленили чверть міських дахів. 

Крім того, мадридська адміністрація вже обмежила в’їзд у центр міста для всього транспорту, окрім автівок місцевих мешканців, таксі та громадського транспорту. Це допоможе значно знизити рівень вихлопів у повітря. 

Адміністрація вже згаданого Фініксу розробила програму Nature’s Cooling Systems. Вона передбачає засадження вже дорослими деревами всього міста — а особливо бідних, неблагополучних районів. Відтак вже за десять років на його вулицях має з’явитися втричі більше тіні. Це дозволить знизити середню літню температуру на вісім градусів. 

Схожі задуми почали реалізовувати у Парижі. «Хмарочос» вже розповідав, як паризька адміністрація планує знижувати температуру по всьому місту — наприклад, облаштовувати зелені простори у школах, висаджувати ліси замість сміттєзвалищ та відмовитися від дизельного палива у міському транспорті. 

Сьогодні ж вона планує змінювати архітектуру історичних житлових будинків, оскільки мансарди та верхні поверхи стають непридатними для комфортного життя, якщо температура сягає вище 37 градусів. Виною всьому — цинк, яким покриті дахи старих будинків (він добре проводить тепло).

Парижани рятуються у фонтанах навпроти Ейфелевої вежі

Відтак архітектори вже працюють над проєктом, який перетворить 45 тисяч таких дахів на «зелені поверхні».   

У свою чергу муніципалітет Берліна планує перетворити його на «місто-губку».

Це означає, що на вулицях з’явиться якомога більше органічного покриття, яке пропускатиме воду під землю — зокрема, на відкритих паркінгах і автомобільних дорогах.  

Крім того, співробітник муніципалітету Хайне Сток, який опікується цією програмою, каже про реновацію більшості берлінських дахів, де мають з’явитися міські сади та сонячні панелі. Він наголошує, що це стосуватиметься і нових будинків: забудовники мають пристосувати їх для більш спекотного клімату — і відмовитися від кондиціонерів, які шкодять екології. 

З такою ж проблемою намагаються впоратися і в Ріо-де-Жанейро, на чиїх вулицях температура перевищує заміську на 20 градусів вище. Це особливо відчутно у фавелах, де майже немає дерев. Тому, крім масштабного озеленення, міська влада планує перефарбувати всі дахи у світлий колір, який відбиватиме сонячні промені. 

Схожі ідеї стали втілювати і в Лос-Анджелесі, найбільш автомобільному місті США. Щоб знизити температуру повітря, тут почали «висвітлювати», крім дахів, і автомобільні дороги.  

Це доволі дорогий процес: на кожну милю нового, «світлосірого» асфальту (1,6 км) треба витратити майже 40 тисяч доларів.

Але у місті наполягають, що чим менше автодороги будуть поглинати сонячну енергію —  тим прохолодніше стане на вулицях. І, якщо все пройде за планом, впаде і температура всередині житлових будинків — майже на п’ять градусів.