Влітку, ще під час виборів до Верховної Ради тоді ще кандидати в депутати від партії «Слуга народу» наголошували на необхідності внесенні змін закон про столицю. Серед першочергових кроків називали повернення районних рад та відділення посади міського голови Києва від голови КМДА. 

Нещодавно група народних депутатів від партії «Слуга народу» зареєструвала законопроєкт №2143 «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто–герой Київ». Серед авторів цього законопроєкту – народні депутати Віталій Безгін, Анна Пуртова, Святослав Юраш, а також народний депутат і за сумісництвом ресторатор Микола Тищенко.

«Хмарочос» ознайомився з текстом законопроєкту та опитав спіавтора й експертів з метою дізнатись, які зміни чекають місцеве самоуправління в разі його прийняття.

Право вето голови КМДА

Ще до виборів у президентській фракції критикували нинішню систему управління Києвом, коли обраний міський голова є одночасно представником держави у столиці.

«Мені видається, що нинішній законопроєкт фактично дозволяє узурпувати владу в одних руках. Зранку міський голова приймає рішення, а після обіду він себе контролює як голова КМДА. Це неправильно, тому у законопроєкті ми розділяємо окремо повноваження міського голови і окремо – голови КМДА, який виконуватиме контрольно–наглядові та координаційні функції», – пояснює один з авторів законопроєкту, народний депутат Віталій Безгін.

За новим законопроєктом, серед повноважень голови КМДА, який призначається президентом України, – реалізація державної політики на рівні Києва, він призначає керівників державних підприємств, що розташовані на території Києва. Крім того, голова КМДА має право вето на рішення обраного органу місцевого самоврядування (наприклад, Київради, райради, міського голови). 

Законопроєкт визначає механізм, за яким голова КМДА може звернутись до суду щоб опротестувати рішення Київради чи райрад. Підставою для цього може бути порушення «публічних інтересів територіальної громади». Законопроєкт не визначає, що саме є публічним інтересом. На думку його співавторів, це має вирішувати судова практика.

Водночас законотворці не врахували, що в Україні зовсім інша правова система. На відміну від Британії та США, судовий прецедент не має сили закону. Тому такі формулювання є дуже розмитими, а отже створюють простір для маніпуляцій.

Віталій Безгін у коментарі «Хмарочосу» повідомив, що це формулювання буде коригуватись.

«Ми ще будемо це поняття обговорювати з юристами. Якщо ми побачимо, що наші опоненти мають більше аргументів, то цю норму ми виправимо між першим і другим читанням», – сказав він.

Міський голова та виконком

Експерт з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак наголошує на важливості створення у Києві виконавчого комітету, який би очолював міський голова. На його думку, саме цей комітет має бути головним розпорядником коштів міського бюджету Києва, а не КМДА, як зараз. 

«Міський голова розпоряджається коштами, а голова КМДА – його контролює. Така система має бути у Києві», – пояснює експерт.

«Ми закладали у законопроєкт створення виконкому Київської міської ради, який би мав очолювати міський голова. Але у документі є техніко–юридичні неточності. Ніхто виконком не прибирає, ми як стояли на позиції, що виконком має бути, так на цьому й стоїмо», – пояснює Віталій Безгін.

«Якщо говорити про міського голову, то він завідує фінансовими та господарськими питаннями у місті, а голова КМДА контролює законність його рішень», – додає Безгін.

Міська рада

Значні зміни торкнуться і міської ради, адже кількість депутатів з 120 пропонують зменшити до 84. Але це стосується не лише столиці. Встановити таке число депутатів міської ради пропонується у всіх містах з кількістю виборців більше мільйона осіб.

Як пояснив «Хмарочосу» Віталій Безгін, кількість депутатів вирішили зменшити через відновлення районних рад у столиці. 

Також законопроєкт повністю виключає пункти про секретаріат Київської міської ради, який за законом здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально–технічне забезпечення діяльності ради.

Водночас законотворці вирішили окреслити коло повноважень Київради та її виконкому. Умовно їх можна поділити на три групи: гуманітарні (школи, дитячі садки, лікарні, музеї, соціальний захист населення), інфраструктурні (транспорт і дороги) та містобудівні. Зокрема, міська рада затверджує генеральний план міста і встановлює правила забудови.

Старі-нові районні ради

Одним з найважливіших пунктів цього законопроєкту є відновлення районних рад у столиці, які були ліквідовані ще за часів Януковича. Тому їм, а також їхнім виконавчим комітетам в документі приділили значно більше уваги, ніж міському голові та міськраді.  

У коментарях народні обранці зі «Слуги народу» називали відновлення районних рад у столиці одним зі своїх пріоритетів. Також вони називали і бажану кількість депутатів в районах. Йшлось про 30–40 депутатів для кожного району столиці. Їхня кількість визначається законом «Про місцеві вибори».

Повноваження районних рад можна поділити на дві групи – гуманітарні (школи, садочки, лікарні, соціальний захист населення) та умовно майнові, до яких входить організація торгівлі на ринках, управління комунальним майном. Важливо – право затверджувати детальні плани територій (ДТП) планують передати на рівень району. 

Хоча законопроєкт нечітко описує роботу виконкому міської ради, однак чітко прописує виконавчі комітети районних рад. Водночас ліквідовуючи районні державні адміністрації, законопроєкт вводить посаду голови районної ради і голови виконкому ради. Також законопроєкт передбачає, що в районах можуть створюватись структурні підрозділи КМДА.

Доходи районних бюджетів у місті Києві формуються шляхом закріплення на місцях частини доходів, а також трансферт з міського бюджету міста Києва. Розміри доходів і трансферт встановлює міська рада.

Однак перший міський голова Києва Леонід Косаківський вважає небезпечним таке посилення ролі районних рад у столиці.

«Якщо раніше в місті була жорстко централізована влада, то зараз маятник занадто качнувся в інший бік. З’явилася загроза «балканізації», як колись називали це явище в Парижі. Надмірний ухил тепер робиться в бік районів. Це може порушити баланс і керованість Києвом», – вважає він.

Коли відбудуться вибори у Києві

У перехідних положеннях законопроєкту передбачається 8 восьмого грудня цього року провести вибори міського голови та міської ради Києва.

«Ми очікуємо, що законопроєкт приймуть в жовтні цього року. Тому дату виборів у Києві ми призначали, виходячи з цих термінів. Однак головна наша мета – це зміна системи міського врядування, а не просто зміна вивісок. Тому вибори восьмого грудня – це бажана дата, але це не наша принципова позиція», – пояснив у коментарях «Хмарочосу» Віталій Безгін.

За Конституцією, чергові вибори в столиці мають відбутись в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень. Враховуючи, що останні вибори в столиці проводились 25 жовтня 2015 року, то чергові вибори мають відбутись 27 жовтня 2020 року. І поки що немає законних підстав проводити дострокові вибори міського голови та міської ради, оскільки вони ще продовжують виконувати свої повноваження.

Також провести вибори відповідно до законодавства закликає і міський голова Києва Віталій Кличко: «У нас відбулися демократичні вибори Президента. Я вважаю, що саме на таких демократичних засадах і за демократичним законом мають відбутися і вибори в місцеві органи влади».

Висновки

Під час виборів до Верховної Ради деякі кандидати в народні депутати озвучували необхідність внесення змін до закону про столицю, а поєднання функцій міського голови та голови КМДА називали «узурпацією» влади. 

Законопроєкт №2143 у поточній редакції позбавляє міського голову права управляти КМДА, а натомість створює виконавчий комітет Київради, ліквідовуючи її секретаріат.

Автори законопроєкту надають голові КМДА право вето на рішення будь-яких органів місцевого самоврядування. Це не вирішує проблем самоврядування столиці, а надає голові КМДА додаткові повноваження. Щоправда, з районними радами. В будь-якому разі, документ на даному етапі потребує фахової й політичної дискусії та подальшого редагування.

Як стало відомо «Хмарочосу», інша група депутатів від «Слуги народу» готує альтернативний законопроєкт про столицю. Презентувати його мають найближчим часом.