Українці очікують від «розумного міста» більш комфортного громадського транспорту (опитування)
Велика кількість містян також бажала би більшої кількості онлайн-послуг.
Велика кількість містян також бажала би більшої кількості онлайн-послуг.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 318 днів. За цей час ми опублікували 26449 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Фото: Oleksandr Kurchev, Unsplash
Мешканці міст України найбільше хотіли би, аби технології «розумного міста» допомогли би підвищити комфорт громадського транспорту. Про це йдеться в дослідженні Ernst & Young.
Згідно з опитуванням, найчастіше «розумне місто» асоціюють із утилізацією відходів і енергоефективністю.
Інфографіка: Ernst & Young
Найбільше українцям бракує комфорту в громадському транспорті. При цьому е-квиток та безконтактні способи оплати частіше використовують чоловіки, ніж жінки. Натомість жінки більше уваги приділили питанню екологічного моніторингу. Також велика кількість респондентів бажала би більшої кількості онлайн-послуг.
Найменше містян цікавить відеоспостереження (при тому, що Київ перебуває у топ-50 міст світу за кількістю камер).
Інфографіка: Ernst & Young
Серед цифрових сервісів, які вже доступні в містах, мешканці найчастіше користувалися сервісами визначення часу прибуття транспорту (наприклад, табло прибуття громадського транспорту, Telegram-бот київського метрополітену, застосунок EasyWay). Також опитувані відзначали появу таких сервісів, як адміністративні онлайн-послуги, можливість запису до лікаря онлайн, LED-освітлення вулиць.
Інфографіка: Ernst & Young
При цьому 73% не помітили жодних змін у своєму районі в напрямку «розумного міста» за останні три роки.
Автори дослідження зазначають, що жителі міст України розуміють концепцію smart city радше як окремі утилітарні сервіси, а не базові технології.
Онлайн-питування проводили у лютому 2019 року. Серед 208 учасників абсолютну більшість складали містяни у віці від 18 до 40 років (92%).
Нагадаємо, нещодавно аудит програми «Електронна столиця» виявив у діяльності КМДА порушення на загальну суму майже 254 мільйона гривень. Зокрема, перевірка виявила, що за 2015-2017 роки не було запущено жоден продукт, який розроблявся ГІОЦ.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті