Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 318 днів. За цей час ми опублікували 26449 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Oleksandr Kurchev, Unsplash

Мешканці міст України найбільше хотіли би, аби технології «розумного міста» допомогли би підвищити комфорт громадського транспорту. Про це йдеться в дослідженні Ernst & Young.

Згідно з опитуванням, найчастіше «розумне місто» асоціюють із утилізацією відходів і енергоефективністю.

Інфографіка: Ernst & Young

Найбільше українцям бракує комфорту в громадському транспорті. При цьому е-квиток та безконтактні способи оплати частіше використовують чоловіки, ніж жінки. Натомість жінки більше уваги приділили питанню екологічного моніторингу. Також велика кількість респондентів бажала би більшої кількості онлайн-послуг.

Найменше містян цікавить відеоспостереження (при тому, що Київ перебуває у топ-50 міст світу за кількістю камер).

Інфографіка: Ernst & Young

Серед цифрових сервісів, які вже доступні в містах, мешканці найчастіше користувалися сервісами визначення часу прибуття транспорту (наприклад, табло прибуття громадського транспорту, Telegram-бот київського метрополітену, застосунок EasyWay). Також опитувані відзначали появу таких сервісів, як адміністративні онлайн-послуги, можливість запису до лікаря онлайн, LED-освітлення вулиць.

Інфографіка: Ernst & Young

При цьому 73% не помітили жодних змін у своєму районі в напрямку «розумного міста» за останні три роки.

Автори дослідження зазначають, що жителі міст України розуміють концепцію smart city радше як окремі утилітарні сервіси, а не базові технології.

Онлайн-питування проводили у лютому 2019 року. Серед 208 учасників абсолютну більшість складали містяни у віці від 18 до 40 років (92%).

Нагадаємо, нещодавно аудит програми «Електронна столиця» виявив у діяльності КМДА порушення на загальну суму майже 254 мільйона гривень. Зокрема, перевірка виявила, що за 2015-2017 роки не було запущено жоден продукт, який розроблявся ГІОЦ.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button