Українці очікують від «розумного міста» більш комфортного громадського транспорту (опитування)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Oleksandr Kurchev, Unsplash

Мешканці міст України найбільше хотіли би, аби технології «розумного міста» допомогли би підвищити комфорт громадського транспорту. Про це йдеться в дослідженні Ernst & Young.

Згідно з опитуванням, найчастіше «розумне місто» асоціюють із утилізацією відходів і енергоефективністю.

Інфографіка: Ernst & Young

Найбільше українцям бракує комфорту в громадському транспорті. При цьому е-квиток та безконтактні способи оплати частіше використовують чоловіки, ніж жінки. Натомість жінки більше уваги приділили питанню екологічного моніторингу. Також велика кількість респондентів бажала би більшої кількості онлайн-послуг.

Найменше містян цікавить відеоспостереження (при тому, що Київ перебуває у топ-50 міст світу за кількістю камер).

Інфографіка: Ernst & Young

Серед цифрових сервісів, які вже доступні в містах, мешканці найчастіше користувалися сервісами визначення часу прибуття транспорту (наприклад, табло прибуття громадського транспорту, Telegram-бот київського метрополітену, застосунок EasyWay). Також опитувані відзначали появу таких сервісів, як адміністративні онлайн-послуги, можливість запису до лікаря онлайн, LED-освітлення вулиць.

Інфографіка: Ernst & Young

При цьому 73% не помітили жодних змін у своєму районі в напрямку «розумного міста» за останні три роки.

Автори дослідження зазначають, що жителі міст України розуміють концепцію smart city радше як окремі утилітарні сервіси, а не базові технології.

Онлайн-питування проводили у лютому 2019 року. Серед 208 учасників абсолютну більшість складали містяни у віці від 18 до 40 років (92%).

Нагадаємо, нещодавно аудит програми «Електронна столиця» виявив у діяльності КМДА порушення на загальну суму майже 254 мільйона гривень. Зокрема, перевірка виявила, що за 2015-2017 роки не було запущено жоден продукт, який розроблявся ГІОЦ.