Чому наземний перехід кращий за підземний. Результати дослідження

Облаштування пішохідного переходу біля метро «Університет» у два рази покращить результати руху транспорту на відрізку від вул. Симона Петлюри до вул. Леонтовича вздовж Ботанічного саду. Такими є результати дослідження консалтингової компанії «А+С Україна».

Моделювання

Як показали результати моделювання, за нинішнього стану середній час затримки транспорту складає 244 секунди, а середня швидкість – 8,72 км/год. З пішохідним переходом середній час затримки зменшується до 126 секунд, а середня швидкість зростає до 17,52 км/год. 

«Нашою метою був пошук оптимального рішення, в якому наземний перехід не створює додаткових заторів. Для моделювання ми встановлювали ідентичні умови і промоделювали існуючий стан, де смуга громадського транспорту запаркована, та варіант з працюючою смугою громадського транспорту і пішохідним переходом», – пояснює транспортний аналітик «А+С Україна« Олександр Мурін.

Як показали результати дослідження, за рахунок додаткового світлофору на бульварі Тараса Шевченка транспортний потік краще розподіляється і автомобілям, яким потрібно повернути з бульвару або на нього, не потрібно очікувати, щоб перелаштуватись.

«Ми задали в моделі фазу світлофорів за принципом «зеленої хвилі». Фази світлофору спеціально підбирались так: на світлофорі біля запропонованого пішохідного переходу вмикається зелене світло і потім, з невеликою затримкою, вмикається зелене світло на світлофорах на Леонтовича. Завдяки цій системі водії не будуть стояти на двох світлофорах і для них пішохідний перехід не спричинить додаткового дискомфорту», – розповідає Мурін.

Щоб довести необхідність пішохідного переходу на цій ділянці, в «А+С Україна» додатково порахували варіант з працюючою смугою громадського транспорту, але без переходу. За таких умов середній час затримки складав 129,5 секунд, а середня швидкість – 17,87 км/год.

Таким чином, моделювання показало, що найкращим варіантом для бульвару Шевченка є модель зі світлофорним регулюванням та наземним переходом. 

Читайте також: Раз і назавжди: чому Києву варто позбутися більшості підземних переходів

Як відмічає Олександр Мурін, регульований наземний перехід позитивно вплине на потік транспорту і збільшить пріоритетність, комфорт і безпеку руху для пішоходів та громадського транспорту.

Як збирали дані?

Таких результатів вдалось досягти, використовуючи транспортну модель Києва і заміри кількості пішоходів та автомобілів на цій ділянці. 

Ще в березні семеро активістів провели підрахунок на відрізку бульвару Тараса Шевченка (від вул. Симона Петлюри до вул. Леонтовича вздовж Ботанічного саду). Також, власноруч рахувались фази світлофорів на перетинах бульвару Тараса Шевченка з вул. Петлюри і вул. Леонтовича.

Після двогодинного заміру отримали такі дані: з площі Перемоги в сторону Бесарабки приїхали 5472 автомобілі, з Бесарабки до площі Перемоги – 4326 автомобілі. При цьому підземним пішохідним переходом скористались 6522 пішоходи.

Нагадаємо, група активістів на чолі з Ігорем Івановим, а пізніше – Сергієм Пасютою зареєстрували проєкт Громадського бюджету №561, що передбачає облаштування наземного переходу біля станції метро «Університет». Спочатку проєкт не пропустили до голосування на Громадському бюджеті, бо поряд вже є підземний перехід. Але пізніше все ж вдалось внести

Активісти звертають увагу, що людям з травмами, похилого віку, з багажем, велосипедом або дитячим візочком треба докласти чимало зусиль, щоб перейти дорогу спускаючись і піднімаючись сходами. Перехід непридатний для з’їздів навіть дитячого візка, не говорячи вже про проїзд людини на візку. 

Незадовільний також зовнішній вигляд переходу: недостатність освітлення та стихійна торгівля, що супроводжується смородом та сміттям. 

Якщо поглянути на досвід європейських країн, то в Німеччині майже не залишилось підземних переходів – замість них облаштовують наземні. Наприклад, в Лейпцигу залишився лише один незакопаний підземний перехід.