Стіл. Плавати. Лимон. Стартап розділив Землю на квадрати 3х3 метри та кодував їх трьома словами

Система what3words пропонує замінити цифрові географічні координати на значно більш зрозумілі для користувачів позначення – слова.

Компанія what3words з’явилася у 2013 році. Ідея цієї системи належить британцю Крісу Шелріку, який мав постійні проблеми з навігацією. Спочатку вдома: поштовий код невірно вказував на його будинок, що породжувало постійну плутанину з поштою та доставкою. А згодом і на роботі, де Крісу, який працював з музикантами, часто доводилося шукати потрібний із кількох входів на великі концертні майданчики.

Як це працює?

Система what3words ділить всю поверхню Землі на квадрати три на три метри, всього 57 трильйонів умовних «адрес». І кожному з них призначається код із трьох випадково згенерованих слів. Наприклад, reboot.disclose.piston – це координати стели на Майдані Незалежності, а playoffs.saunas.boat – входу до оранжереї на ВДНГ. Система працює на основі географічних координат, кодуючи їх для зручності користувачів: адже людям запам’ятати та передати три слова набагато простіше, ніж набір з 16 цифр та додаткових символів.

Для англійської версії кодування «адрес» було використано 40 тисяч слів. Зараз додаток підтримує 36 мов, серед яких англійська, російська, арабська, хінді, японська тощо. Української серед них поки немає. «Адреси» у системі не перекладаються, а кодуються окремо для кожної мови.

Для того, щоб визначити потрібну «адресу», достатньо просто зайти на сайт компанії, або завантажити мобільний додаток. Система використовує для кодування алгоритм, а не базу даних, що дозволяє їй працювати на пристроях з обмеженим обсягом пам’яті. Додаток потребує 50 МВ пам’яті, а кожна мова ще 6 МВ (крім англійської та іспанської).

Додаток what3words також може працювати без доступу до інтернету. Кодування квадратів є постійним, а тому всі, хто встановили додаток та користуються ним офлайн завжди матимуть коректну інформацію. Для індивідуальних користувачів та низки неприбуткових організацій система є безкоштовною. Компанії, що користуються системою, повинні платити за доступ до програмного забезпечення, що «перекладає» географічні координати на слова і навпаки.

Кому і навіщо це потрібно?

Система what3words може бути корисною у надзвичайних ситуаціях: коли ви заблукали у лісі, горах або застрягли на невідомій ділянці дороги. У таких випадках додаток допоможе вам визначити та повідомити точне розташування, що може значно полегшити та пришвидшити роботу рятувальних служб.

В Англії та Вельсі вже 35 екстрених служб підключені до системи. Наприклад, поліція Хамберсайду, Англія, використало систему, щоб знайти групу іноземців, зачинених всередині вантажного контейнера у порту. Серед них була вагітна жінка, у якої почалися пологи. Полісмени попросили їх завантажити додаток, який допоміг швидко знайти групу серед 20 тисяч інших контейнерів, пише BBC. Цю систему навігації також успішно використовували у місцях масових стихійних лих.

Не менш корисною система може виявитися і в повсякденному житті. 75% світу страждає від заплутаної, непостійної або навіть відсутньої системи адресації, зазначають у компанії. З цим важко не погодитися не лише у віддалених карпатських селах, але й у Києві, де назви вулиць змінюють через декомунізацію, є більш ніж 200 Садових вулиць та провулків, а Саксаганського досі плутають з Сагайдачного.

Читайте також: Саксаганського чи Сагайдачного? Як не плутати назви київських будівель та вулиць

Велика частина населення планети сьогодні не має поштової адреси, що ускладнює для них отримання пошти, відкриття банківського рахунку та навіть отримання медичної допомоги. Назви вулиць можуть повторюватися та бути складними для іноземців, а будинки – не мати нумерації. Крім того, адреса не може вказати потрібного входу до великої будівлі.

У 2016 році звичні поштові адреси замінили на систему what3words у Монголії. І поштова система країни мала на це причину: Монголія є однією з найменш густонаселених країн світу з показником лише дві людини на квадратний кілометр площі. Багато вулиць тут залишаються безіменними, а за інформацією Світового банку, близько четвертої частини її населення ведуть кочовий спосіб життя, що значно ускладнює доставку пошти. Сьогодні гід країною від Lonely Planet також позначає місцеві пам’ятки та цікаві місця за адресою з трьох слів. Крім Монголії, на систему what3words перейшов також Кот-д’Івуар.

У січні 2018 року компанія Mercedes-Benz викупила десяту частину компанії та оголосила, що система what3words буде підтримуватися програмним забезпеченням їхніх автомобілів. Вже у травні 2018 року вона з’явилася у інформаційно-розважальний системі оновленого A-Class. Сьогодні система працює також в автомобілях Ford.

Критика

Попри поступове поширення системи, компанія what3words отримує і чимало критики. Частково вона стосується саме обраного способу кодування географічних координат. Слова та їх поєднання, на відміну від цифр, часто мають емоційний відтінок, що може бути негативним чи недоречним для місця, яке вони позначають. При цьому змінити їх, як вже зазначалося, не можна: це порушить роботу офлайн-версії додатку.

На сайті компанії зазначають, що прагнули прибрали лайливі та потенційно образливі слова з системи. Але навіть, якщо таке трапилося, тут радять обрати сусідній квадрат або звернутися до реальної мапи: там можна побачити більше грубих та образливих топонімів, ніж на what3words, кажуть розробники.

Критика стосується також випадкового підбору слів: на відміну від координат, зі словами ви не можете вирахувати сусідню ділянку. Зробити це може лише програмне забезпечення компанії. Алгоритм розроблений таким чином, щоб подібні за звучанням та написанням слова виключалися з переліку або позначали віддалені один від одного точки. У компанії вважають, що це допоможе мінімізувати кількість помилок, адже неточність значно легше помітити, коли помилково названа точка розташована на іншому континенті, ніж за кілька кілометрів від реальної цілі.

Крім того, what3words критикують за форму власності: противники вважають, що система адресації не повинна бути власністю приватної компанії, а механізм кодування – закритим для користувачів. Оскільки слова, як зазначалося раніше, були підібрані випадковим чином, єдина можливість дізнатися свою словесну «адресу» – запитати у додатку, надавши доступ, зокрема, до своєї геолокації. А для компаній, на відміну від звичайних адрес чи координат, ця можливість ще й платна. Крім того, what3words, як приватна компанія, у будь-який момент може змінити правила користування платформою.

Ефективність системи what3words, безперечно, залежить також від того, наскільки люди загалом обізнані з нею. В Україні система сьогодні не надто поширена, а тому, якщо ви призначите зустріч з друзями на lower.trucked.damage або попросите евакуатор підібрати вас на schoolmate.object.pool – вони навряд це оцінять. Однак досвід Англії доводить – система може допомогти, особливо у рятувальних операціях. А тому можливо варто таки завантажити додаток, їдучи у незнайомий ліс по осінні гриби. Хоча б для того, щоб не призначати потім зустріч друзям «між дубом і третьою берізкою».

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 272 днів. За цей час ми опублікували 23444 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?