Рік тому девелопер Вагіф Алієв пообіцяв, що збудує нові ТРЦ в кожному районі Києва. Але самий центр міста вже облюбував інший, майже нікому не відомий забудовник. 

Він розглядає можливість зведення торговельно-розважального центру просто на Хрещатику. Для цього потрібно знести будівлю колишнього радянського кафе — і збудувати на її місці кілька нових поверхів, впритул до сусідньої пам’ятки архітектури.  

«Хмарочос» з’ясовував, наскільки реальними є ці плани і чи вдасться забудовнику подолати спротив місцевих мешканців?   

«Реконструкція кафе»

— Ми з ним (забудовником — ред.) воюємо понад десять років, — розповідає 73-річний Володимир Апушкін, житель сталінського будинку на Хрещатику, під чиїми вікнами планують зводити ТРЦ. — Через це він досі не отримав всі дозволи на будівництво — але від проєкту все одно не відмовляється. 

Володимир — автор петиції про знесення колишнього ресторану «Гімалаї», яка набрала понад 10 тисяч голосів. Саме з цієї споруди, давно закинутої і напівзруйнованої, має вирости торговельний центр. 

Власником старої будівлі та замовником нового будівництва є одна й та сама компанія — ТОВ «Олімп-ЛТД». За даними сайту Youcontrol, її заснували родичі українського політика й бізнесмена Михайла Бродського — його дружина Світлана та син Юрій. Саме підписи Юрія стояли під «листами щастя», які приходили мешканцям від забудовника. 

Лист компанії «Олімп-ЛТД », де анонсована поверховість майбутнього ТРЦ

Зведення нової будівлі, висота якої, якщо вірити цьому листу, не перевищуватиме рівня шостого поверху сусідньої сталінки, у компанії називають «реконструкцією нежитлового будинку». До речі, це вже друга реконструкція цієї будівлі, затіяна «олімпійцями». 

Так, колишній ресторан «Гімалаї» — це перебудоване ними скляне кафе «Чай-кава», що працювало тут з 1960-х років. Старожили пам’ятають його за назвою «Чайник» і кажуть, що це кафе дуже любив письменник і києвознавець Віктор Некрасов. Втім, сам письменник згадував про нього побіжно:       

«Найкращий час для прогулянки Хрещатиком — це, звісно, ранній ранок… Саме такого ранку ти звернеш увагу, як виросли довоєнні дерева, який гарний виноград на балконах, що переповзає стінами з одного на інший, як сильно розрісся плющ на сходах до павільйону “Чай-кава”…».

У 1996 році компанія отримала ділянку під цим кафе в оренду — щоправда, лише для його «обслуговування та експлуатації». Але вже за два роки «Чайник», як стверджує Апушкін, був самовільно реконструйований — і перетворився на вищезгаданий «нежитловий будинок».  

При цьому, як стверджують жителі сусіднього будинку, під час реконструкції ресторан розширився за рахунок їхньої прибудинкової тераси. Та й адресу для нього взяли ту ж саму — Хрещатик, 23б.  

— В оціночному акті на цю будівлю від 2008 року вказана одна площа — 206,2 кв.метрів, — обурюється Апушкін. — А за технічним паспортом фактична її площа складає лише 166,5 кв. А тепер, за новим проєктом, вони повністю забудовують всю нашу терасу, а наші вікна виходитимуть просто на їхню стіну… 

Подальша забудова ділянки стала можливою завдяки двом рішенням Київради. Спочатку, у 2010 році, ще за каденції Леоніда Черновецького, «олімпійці» повторно отримали в оренду вже «розширену» ділянку. А вже за головування Олександра Попова компанія придбала її у приватну власність — і їй відійшли навіть приміщення під рестораном, де сьогодні працює «Білий налив».      

Відтак, у 2014 році з’явився перший проєкт реконструкції «Гімалаїв». Передбачалося, що старе приміщення буде знесене, а замість нього будуть збудовані чотири поверхи: два надземних і два – напівпідземних, споруджених на рівні кам’яного муру і сходів. На верхньому поверсі запланували облаштувати кафе,  на інших — розмістити торговельні та виставкові зали. 

Перший варіант реконстуркції кафе

Втім, в КМДА цей проєкт не прийняли і відправили на доопрацювання. У наступному році з’явилися інші варіанти реконструкції, запропоновані будівельною компанією ABC-build. 

«Нашою проектною групою було напрацьовано оптимальне архітектурне та інженерне рішення, яке не порушувало існуючу містобудівну ситуацію та задовольняло потреби замовника повністю», — пояснювали розробники.  

Один з наступних варіантів реконструкції будівлі. Зображення: ABC-build

Вже у 2017 році забудовник погодив проєктну документацію з Міністерством культури, а цього року став узгоджувати її вже з Мінрегіонбудом. Виявилося, що для того, щоб розпочати будівництво, компанії треба відхилитися від деяких будівельних норм.  

Ця задача дійсно нелегка, пояснював представник компанії на засіданні Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, оскільки майбутній торговельний об’єкт «тісно прилягатиме до двох житлових будинків». І вже з’явилася низка проблем, які необхідно вирішити.

Один з наступних варіантів реконструкції будівлі. Зображення: ABC-build

Зокрема, це повна відсутність парковки для майбутніх відвідувачів ТРЦ. З боку Хрещатика сюди не під’їхати, а проїзна дорога між сталінками та «Будинком із зіркою» надто вузька — і вже вщент запаркована. Тому забудовник пропонує, щоб місто дозволило паркувати автівки на Лютеранській і запевняє, що вже домовився про це з «Київпарктранссервісом».

Крім того, забудовник просить дозволити розміщувати на Лютеранській й сміттєві баки — оскільки знайти їм місце біля майбутнього ТРЦ теж малореально. 

У компанії скаржаться, що ТРЦ не вистачатиме місця для сміттєвих баків

Ще одна проблема — це витрати на озеленення. У компанії наголошують, що поблизу майбутнього ТРЦ вже фактично є зелена зона, маючи на увазі схили біля «Будинку із зіркою». Натомість сама будівля не буде шкодити довкіллю, оскільки її будуть обігрівати електронасоси з «нульовими викидами до атмосфери». А відсутність протипожежних і санітарних розривів між новобудовою і сталінками забудовник пропонує компенсувати «протипожежними та глухими стінами». 

Тоді чиновники не погодилися з більшістю цих прохань і проєкт знову відправили на доопрацювання. Чи вдалося забудовнику виправити їх і як саме — наразі невідомо. 

«Будинок, який видніється позаду на Лютеранській, збудували раніше, ніж ансамбль Хрещатика, — розповідає дослідник архітектури Семен Широчин. — Ще у 1950 році на його фасаді вивішували декорації до свят. Скоріше за все, тому і була запроєктована ця терраса між парадними сталінками, щоб і будинок, і схил перед ним залишалися видимими з Хрещатику. Це частина концепції розкриття рельєфу в архітектурі — і, звісно, що нова будівля повністю її нівелює».

«Хмарочосу» не вдалося зв’язатися з представниками ТОВ «Олімп-ЛТД», щоб отримати коментар з цього приводу.