Ryanair, BBC та Ілон Маск вже пишуть Kyiv, а не Kiev: як ініціатива МЗС популяризує коректні назви міст за кордоном

У жовтні кампанії #CorrectUА, яку розпочало Міністерство закордонних справ України, виповнився рік. За цей час написання назви української столиці латинкою змінили з Kiev на Kyiv близько 60 аеропортів, десяток іноземних ЗМІ та низка впливових міжнародних організацій.

Про механізм роботи кампанії, її результати та підтримку суспільства «Хмарочос» поспілкувався зі співробітницею МЗС Катериною Білотіл.

«Kiev – це екзонім (прим. – іншомовна назва топоніму, що не вживається місцевим народом, зокрема, і на офіційному рівні), назва міста була записана так за радянських часів. Проте Україна незалежна вже 28 років і дивно, що ми досі послуговуємось такою транслітерацією, – розповідає Катерина. Вона стала співініціаторкою кампанії #CorrectUА. – Поштовхом стала банальна ситуація: ти сидиш в аеропорту, дивишся на табло з написом Kiev і розумієш, що enough is enough (англ. – досить). Час щось з цим робити».

Законодавча база

За словами Катерини, роботу в цьому напрямку довелося починати з нуля. Спершу потрібно було дослідити українське та іноземне законодавство, щоб розуміти, до чого апелювати та як можна вплинути на тих чи інших суб’єктів.

Катерина Білотіл. Фото: Вероніка Луцька

В українському законодавстві ключовими є Закон «Про географічні назви» та Постанова Кабінету Міністрів «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» від 2010 року. Остання визначає Kyiv як офіційну транслітерацію назви української столиці.

Найвагомішим аргументом за кордоном стала Резолюція Х/9 «Про латинізацію українських географічних назв», прийнята на Десятій Конференції ООН зі стандартизації географічних назв у 2012 році. У іншому документі конференції рекомендується також скоротити використання екзонімів та надавати пріоритет національним офіційним назвам.

«Ці документи мають рекомендаційний характер, ми не могли нікого змусити писати Kyiv. Разом з тим, вони стали додатковим аргументом та важелем впливу», – пояснює Катерина Білотіл.

Ключові точки

Чи не головним фокусом кампанії на початку стали аеропорти та авіаперевізники. Найвпливовішою організацією у цьому контексті виявилася Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), у кодах якої були зафіксовані некоректні назви українських міст. «Аеропорти мають право самі змінити написання, – розповідає Катерина (ред. – на час публікації 58 з них почали використовувати назву Kyiv). – На Kyiv перейшли також WizzAir і Ryanair, але більшість авіакомпаній, в тому числі українська МАУ, орієнтуються саме на коди асоціації».

У IATA ж співробіникам МЗС одразу відповіли: це складний та довготривалий процес. Лише після численних звернень до асоціації, зростання публічності цієї ініціативи та рішення Ради США з географічних назв, яка затвердила український варіант транслітерації, вдалося досягти успіху. На сьогодні IATA вже офіційно змінила написання української столиці та інших міст. Після цього всі авіалінії та аеропорти повинні також почати використовувати коректні топоніми.

Ще одним фокусом кампанії стали медіа. Великі іноземні видання – BBC, The Guardian, The Washington Post та інші вже також перейшли на коректне написання назви української столиці. «Для нас робота зі ЗМІ була важливою, адже вони великою мірою формують наш імідж за кордоном. Важливо, що медіа не просто змінюють написання, але й пояснюють, чому це важливо для нас, – каже Катерина. – Ми ще працюємо з The New York Times, вони відповіли, що поки не готові до цієї зміни. Але ми віримо, що з часом вони теж доєднаються до цього тренду. Адже за кілька років Kiev з загальновживаного перетвориться на анахронізм».

Загалом листи з відмовою змінити транслітерацію приходять не так часто, розповідає дипломат. Хоча трапляються організації, що зберігають написання Kiev з політичних причин, більшість просто потребують часу на зміни. «Над цим працюють наші посольства у різних країнах: вони постійно надсилають звернення, порушують це питання. Насправді, ці процеси потребують великої кількості паперової роботи», – каже вона.

Більше ніж Kyiv

Хоча хештег #KyivNotKiev набув найбільшого поширення, ініціатива #CorrectUА займається впровадженням коректних форм багатьох українських топонімів, зокрема, Одеси (#OdesaNotOdessa), Харкова (#KharkivNotKharkov), Львова (#LvivNotLvov), Чорнобиля (#ChornobylNotChernobyl) тощо.

З приводу останнього у МЗС навіть зверталися до американського телеканалу HBO, який навесні цього року випустив серіал про події на Чорнобильській атомній електростанції. Назву Chernobyl там змінювати не стали. «Вони пояснили це тим, що події серіалу відбуваються у часи СРСР, і тоді вживаною була саме така форма», – каже Катерина Білотіл.

Громадська підтримка виявилась не менш важливою, ніж офіційні листи МЗС. Фото: Unsplash

Ініціатива #CorrectUА стосується також артиклю «the» перед англомовною назвою країни. Форма «the Ukraine» закріпилася у часи, коли Україна перебувала у складі Радянського Союзу, проте і досі залишається досить вживаною за кордоном. Зокрема, посольство України у Вашингтоні закликало припинити вживати «the Ukraine» після того, як Дональд Трамп неодноразово використав застарілу конструкцію, передає Politico.

Водночас Катерина зазначає, що досвід України може стати корисним і для інших країн. «Приємно також те, що ми стали прикладом для інших. До нас зверталися з МЗС Молдови за роз’ясненнями, вони планують розпочати подібну кампанію стосовно Кишинева. Ще одна може з’явитися в Естонії з Таллінном – назву часто вживають без подвоєнь», – розповідає вона.

Робота в унісон

За словами Катерини Білотіл, значну допомогу кампанії дає підтримка українського суспільства. «Думаю, частина компаній та організацій, до яких ми звертаємось, дійсно розуміє, що це історична помилка. Але більшість мотивує тиск громадськості та дипломатів», – каже вона.

Українці постійно користуються хештегом та активно реагують на використання екзоніму в публічній площині, а українські ЗМІ постійно публікують новини про чергову перемогу Kyiv над Kiev. Яскраві цьому приклади – реакції на кліп Ванесси Параді Kiev, на використання такої транслітерації в одному з твітів речниці президента Юлії Мендель або у Twitter Ілона Маска. «Після активної реакції у соцмережі Маск відповів Got it (англ. – зрозумів). Ми були дуже цьому раді», – розповідає вона – «Важливо розуміти, що ми діємо в унісон з суспільством, що для людей це важливо. Адже #KyivNotKiev – це питання не кількох літер, а самоідентифікації».

Крім ЗМІ та авіаперевізників, зараз ініціатива #CorrectUА планує зосередити увагу також на туристичних хабах (Booking, TripAdvisor) та цифрових гігантах (Google, Wikipedia, Facebook). «Ми бачимо запит від людей, і наше генеральне консульство в Сан-Франциско працює над цим. Але, на жаль, не все можна швидко вирішити за допомогою соцмереж. Зміни відбудуться, просто на все потрібен час», – каже Катерина. І наостанок жартує: «Якщо ви все ще пишете не Kyiv, ми йдемо до вас».

Читайте також: Хто і як знімає кліпи західних зірок в Києві?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 286 днів. За цей час ми опублікували 23545 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?