В КМДА пояснили, що заважає розчистити річку Либідь

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 265 днів. За цей час ми опублікували 23396 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Либідь біля Деміївської площі у Києві. Фото: Wikipedia

Розчистка річки Либідь є однією з нагальних проблем Управління екології та природних ресурсів КМДА.

Євгеній Кобан, прес-секретарем комунального підприємства з охорони, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», пояснив «Хмарочосу» основну перешкоду для розчистки річки Либідь, яка протікає у трьох районах – Солом’янському, Голосіївському та Печерському.

Впадіння р. Мокра до Либеді. Фото: Wikipedia

Либідь була річкою лише до 30 років XX століття. У 1939 році там збудовали Ново-Либідський каналізаційний колектор. Після введення в дію в 1965 році Бортницької станції аерації майже все русло Либеді закріпили бетонним коробом, а на окремих ділянках взяли в закриті колектори (під Повітрофлотським шляхопроводом та вздовж Саперно-Слобідської вулиці).

Ділянку вздовж Саперно-Слобідської вулиці «заховали» у колектор у кінці 1980-х рр., коли прокладали прямий шлях на Південний міст через Дніпро, відкритий у 1990 році.

«Найбільша проблема в тому, що в об’єкта є багато балансоутримувачів, – пояснює Євгеній Кобан. – КП “Плесо” відповідає тільки за короткі ділянки. Ми прибираємо сміття, велика техніка чистить лотки. Але за законом ми не маємо права прибирати ділянки інших балансоутримувачів, тому що це для нас “нецільове використання коштів”».

Природне русло р. Либідь, вул. Саперно-Слобідська (від колектора до Наддніпрянського шосе). Фото: Wikipedia

«Аби уможливити очищення Либеді, місто мало би викупити території в інших балансоутримувачів, – продовжує Кобан. -В середині 1990-х частина Либеді належала приватним компаніям. Наразі сліди власників деяких із них важко знайти. При цьому зрозуміло, що місту нелогічно вкладати великі суму грошей у розвиток того, що йому повністю не належить».

При цьому представник «Плеса» запевняє, що на своїх ділянках підриємство проводить роботи регулярно. Проте місто потребує комплексної програми розчищення річки Либідь і переведення колектора у зону відповідальності одного балансоутримувача. Бажано, щоб ним було саме місто.