Новий Генплан Києва передбачає будівництво понад 1200 багатоповерхівок,

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 273 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Kyrylo Kholopkin, Unsplash

Проєкт нового Генплану Києва, який презентували 16 грудня, передбачає будівництво понад 1200 двадцятип’ятиповерхівок по два під’їзди в кожній. Про це йдеться у підрахунках Руху Чесно.

Нове житло замість хрущовок і промзон

Згідно з закладеним у проєкт прогнозом, у 2040 році населення Києва має збільшитись до 3,8 мільйона осіб. Щоб задовольнити попит на житло, заплановано збудувати понад 28 мільйонів квадратних метрів нового житла. Задекларовано, що середня площа житла на одну особу має становити не менш 29 квадратних метрів.

«Чесно» зазначає, що Київ демонструє дещо вищі темпи зростання населення порівняно з іншими європейськими столицями. При цьому офіційні дані не в повній мірі відображають проживання в Києві внутрішньо переміщених осіб.

Нове житло планують, зокрема, будувати на місці застарілих «хрущовок» (понад 1,5 тисяч гектарів) і промислових і складських зон.

Очільниця фракції «Самопоміч» у Київраді Наталія Манойленко не вірить у те, що у потрібному обсязі будуватимуть дитсадки, зелені зони та розвинену інфраструктуру.

Агломерація

Голова земельної комісії Київради Олександр Міщенко вважає, що будуватимуть за рахунок земель області. Саме тому в Генплані заплановано утворення агломерації. Загальна чисельність населення агломерації прогнозується до 5,2 мільйона осіб.

«Київ від агломерації хоче отримати саме Велику окружну дорогу, наземне метро в бік Броварів та в одеському напрямку», – вважає Міщенко.

Водночас колишній заступник мера Віталія Кличка Ілля Сагайдак, який нині є членом транспортної комісії Київради, крозкритикував «розповзання в агломерацію».

«До Києва щоденно заїжджають від 500 тисяч її жителів – так звана маятникова міграція. Будівництво в агломерації не вщухає, при цьому приміське залізничне сполучення з кожним роком дедалі занепадає, що потенційно є проблемою столиці, яка здебільшого забезпечує мешканців агломерації роботою та навчанням. Презентація Генплану Києва показала прагнення міської влади підтримати розповзання міста й автомобілізацію, хоча розвинутий світ працює у зворотному напрямку», – заявив Сагайдак.

Київська агломерація. Схема з презентації проєкту Генплану

Транспортна мережа

Проєкт Генплану також передбачає розвиток швидкісного рейкового транспорту, подовження наявних ліній метро та будівництво нових – четвертої Подільсько-Вигурівської та у перспективі – п’ятої лінії.

Намічено включення залізниці в єдину систему з метрополітеном та швидкісним трамваєм з створенням пересадочних вузлів.

Заплановано облаштування відокремлених смуг для руху громадського транспорту, розвиток велосипедної інфраструктури, а заразом і будівництво різнорівневих транспортних розв’язок.

Крім того, заплановано будівництво трьох нових мостів через річку Дніпро.

Зазначимо, що у проєкті задекларовано пріоритет громадського транспорту та пріоритет пішохода над автомобілем. Проте у відеоролику, який Віталій Кличко поширив на своїй сторінці у Facebook, йдеться про те, що в особливому фокусі перебуватиме переміщення киян автівками.

Новий Генплан

Новий Генплан планують ухвалити до червня 2020 року. Наразі на сайті КП «Інститут Генплану міста Києва» опубліковано лише презентацію, а на сайті КМДА – старий проєкт.

Рух Чесно відшукав експерта, який вже вивчив документ, – Сергія Дюжева, одного з розробників чинного Генплану Києва, затвердженого 2002 року.

Дюжев переконаний, що презентація нового проекту – це інформаційна бульбашка, а основне завдання нового Генплану – «усе незаконне визнати законним».

«Цей документ порушує закон про регулювання містобудівної діяльності, у якому сказано, що зміни можна вносити лише в діючий Генплан. Київрада ухвалила багато різних рішень, пов’язаних зі зміною цільового призначення територій, і, як правило, це стосувалося тих земель, де цільове призначення змінювати не можна: заповідні, рекреаційні зони, історичні ареали тощо. Ці зміни мали бути внесені в чинний Генплан, але ніхто не хотів брати на себе відповідальність», – зазначає він.

Робота над Генпланом триває 10 років. Розробляє його комунальна організація «Інститут генерального плану» на чолі з Сергієм Броневицьким.