У Києві запустили «модель моніторингу міської мобільності». Навіщо вона потрібна?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23531 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Компанія «A+C Україна», яка займається транспортним моделюванням і плануванням в Україні, розробила Модель моніторингу міської мобільності. «Хмарочос» поспілкувався з Дмитром Беспаловим, директором компанії, спеціалістом з транспортного планування, і розпитав, як працює така модель і як вона може допомогти жителям міста.

Як місто управляє трафіком?

Упродовж 2014-2015 років «A+C Україна» розробляла статичну прогнозну транспортну модель Києва на замовлення Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року передбачає вже створення динамічної, а не статичної транспортної моделі для аналізу процесів, які відбуваються у місті, в режимі реального часу.

Як пояснив Дмитро Беспалов, статична транспортна модель створена для вирішення стратегічних питань життя міста. Натомість динамічна модель працює з тактичними завданнями, зокрема, прогнозом ситуації в місті на одну-дві години наперед, оцінкою подій та випадків, які трапилися за минулу добу, аналізом причин, які їх викликали.

«Сьогодні у Києва немає розробленої системи управління трафіком. Можна навіть сказати, що наразі трафік управляє Києвом. Всі проблеми місто вирішує реактивно. Натомість нам необхідна модель проактивного керування трафіком», – наголошує Беспалов.

У проєкту моделі моніторингу міської мобільності немає замовника. «A+C Україна» створила мапу на волонтерських засадах, аби привернути увагу громадськості та міської адміністрації до проблем мобільності в Києві, а також у зручному вигляді візуалізувати наші дані. «Чиновникам дуже складно пояснити, що це таке, поки не покажеш картинку», – пояснює Дмитро Беспалов.

Він також наголосив на необхідності впровадження розрізнення між транспортом і мобільністю. Мобільність є більш широким поняттям, яке враховує зокрема й тих, хто пересувається, скажімо, на (електро)самокатах. Натомість транспорт – це всього лише інструмент реалізації мобільності.

Як працює мапа моніторингу?

Мапа моніторингу міської мобільності розрахована на базі статичної моделі. Це простий інструмент для аналітики інтенсивності міського транспорту та досліджень транспортної системи міста. Розробники також зацікавлені отримати зворотній зв’язок щодо можливих помилок у карті.

«Наприклад у нас написано, що інтенсивність руху на певній ділянці складає 20 тисяч одиниць на добу. Але людина, яка там мешкає чи буває, точно знає, що інтенсивність у п’ять разів менше. Вона може нам повідомити про це у коментарях», – коментує Беспалов.

Розробники планують розширювати інформативність мапи. Найближчим часом додадуть інформацію про пасажирські потоки громадського транспорту, добові велосипедні інтенсивності, потребу в паркомісцях для транспортних районів, велосипедні маршрути з Велоконцепції Києва тощо.

Потенційно мапа повинна давати містянам точну інформацію про те, що відбувається у місті, щоб можна було дізнатися, скажімо, точний час, який займатиме дорога від одного місця до іншого, і перечекати несприятливі для подорожі умови.

«Це називається англійською mobility as a service, яка передбачає оптимізацію поїздок та оцінку “вчорашнього дня”, аби відповідальні чиновники знали, що робити і як покращувати ситуацію», – додає Дмитро Беспалов. – «Мені дещо соромно про це говорити, але в західних містах є змодельовані в лабораторних умовах різні ситуації, які можуть трапитися в місті, і набрані сигнальні плани для світлофорів. Працівник може активувати необхідний план за допомогою картки. В Україні наразі все відбувається через особисті повідомлення про проблему. Це має свої плюси і мінуси. Але впровадження системи допоможе зрозуміти, що відбувається, яка ланка наразі не працює і як це полагодити».