Наскільки перепис населення від Дубілета відповідає дійсності? Пояснюють соціологи

Фото: Eugene Chystiakov, Unsplash

Методологія, використана в альтернативному переписі населення, ініційованому міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом, має право на існування, але містить суттєві обмеження, які не дозволяють замінити традиційний перепис. Зокрема, статево-вікова структура населення, заявлена у «переписі Дубілета», не відповідає дійсності. Про це заявляють аналітики центру CEDOS.

«Єдине надійне джерело статево-вікової структури населення – традиційний перепис. Уряд має знайти гроші та провести традиційний перепис у хвилі 2020 року», – стверджують соціологи.

23 січня Дубілет опублікував результати перепису населення, згідно з якими в Україні проживає 37 мільйонів українців. Для розрахунків використали дані мобільних операторів, соцопитувань, реєстрів тощо.

Четвертого лютого аналітики організації «Центр суспільних даних» заявили, що команда Дубілета сфальшувала дослідження. Мовляв, дані статево-вікової структури у переписі населення отримано шляхом простого множення даних Держстату на 0,888, або 88,8%. Цю цифру вже стали називати «коефіцієнтом Дубілета».

«Ми спробували відтворити можливе застосування коефіцієнта 0,888 до даних Держстату. Після кількох ітерацій (що зайняло з пів години часу), нам вдалося із практично 100% точністю згенерувати дані, що їх опублікував Дубілет, як буцімто результат “екстраполяції” даних пенсійного реєстру на дані Держстату», – завили аналітики.

Екстраполяція – соціологічний метод, який передбачає перенесення висновків, зроблених щодо однієї частини об’єктів, на іншу або на їхню сукупність.

Дубілет, у свою чергу, назвав заяву фейком. За його словами, оцінку проводили трьома методами, і всі три дали однаковий результат.

«Незрозуміло, навіщо підносити, як “сенсацію” те, що було чорним по білому написано нами ж в описі методології», – заявив він.

У CEDOS бачать найбільшу проблему в тому, що перепис Дубілета спирається на дані Держстату і реєстрів. Вони не є надійними джерелами, адже усі дані, що має держава про населення сьогодні, базуються на офіційній реєстрації місця проживання – прописці.

Водночас майже 12% дорослого населення проживає не за місцем реєстрації. Міграція має гендерний та віковий зсув. Наприклад, молоді люди частіше переїжджають, і частіше не реєструються після переїзду.

Емігранти, які виїхали за кордон, знімаються з реєстрації в Україні у виняткових випадках, наприклад, вже отримавши інше громадянство. Так, за даними Євростату, до Італії з 2008 по 2017 рік іммігрували майже 155 тисяч громадян України, а Держстат за цей період зафіксував лише 1,6 тисячі емігрантів.

У CEDOS вважають, що неточні дані про вікову та статеву структуру населення матимуть негативні наслідки. Зокрема, держава не матиме надійної інформації для будівництва інфраструктури у селах та регіонах з вищим рівнем зовнішньої міграції.