Новий бренд вуличних меблів «ТИ» виник внаслідок об’єднання зусиль двох бізнесів компаній Ariva Urban Романа Литвина, яка займається проєктуванням та будівництвом міського ландшафту, виробництвом вуличної фурнітури, і компанії BLCK.construction Ірини Терех, яка проектує та виготовляє вироби з високотехнологічних бетонів. 

«Хмарочос» поспілкувався із засновниками нового бренду вуличних меблів «ТИ»  Іриною Терех та Романом Литвином про запит на якісні вуличні меблі, функціональний дизайн і справедливу цінову політику. 

«Ми як архітектори і як будівельники зрозуміли, що не існує речей, які б нам хотілося використати в своїх ландшафтних проєктах. Ринок заповнений або дорогими речами, або якимись неякісними дешевими аналогами. Так ми прийшли до висновку, що бажані вуличні меблі треба створювати самотужки», – розповідає Роман. 

Елементи ландшафту, на думку архітекторів, не повинні конкурувати з середовищем. Натомість вони мають бути стійкими, безпечними, зручними і надійними та не привертати до себе зайвої уваги. 

Позатрендовий дизайн 

«Флагман бренду – це велика колода з дуба», – пояснює Роман Литвин. – «Ми робимо меблі зі столітнього дуба і даємо на них гарантію сто років. Ми називаємо наш бренд позатрендовим. Це означає, що в нього немає часу». 

Меблі зроблені максимально просто, вони не наслідують ніяких популярних тенденцій для того, аби бути актуальними навіть через багато років. Архітектори кажуть, що орієнтуючись на тренди, потрібно постійно щось змінювати у виробництві та підлаштовуватися під тенденції, а це дуже затратно. Натомість в основу свого виробництва вони заклали принцип функціональності всіх рішень щодо форми. 

«Ми створюємо речі, які будуть жити довше, ніж ми», – каже Ірина. – «Наш підхід – це “дизайн без дизайну”. Щоб річ була актуальною сьогодні, завтра, через п’ятдесят років і через сто років».

Ірина та Роман наполягають, що набагато вигідніше вкласти кошти в річ на початковому етапі, але потім мати змогу зовсім відмовитися від обслуговування. 

«Не треба ставити лавки з ненадійної деревини, не треба ставити вуличні меблі з інтер’єрним дизайном, який легко псувати. Вуличні меблі не повинні привертати до себе уваги, щоб не провокувати людей. Елементи ландшафту мають бути непомітними і функціональними – так щоб ви пройшли повз якийсь смітничок чи лавку і навіть не запам’ятали, як вона виглядала», – пояснює Роман. 

Справедливий кошторис

Столітній дуб, з якого виготовляють меблі, не є дешевим матеріалом. Проте як для речей зі столітньою історією, їхні меблі недорогі, кажуть архітектори.  

Основним матеріалом бренду «ТИ» є термодеревина, яку в Україні майже не використовують. Така деревина пропарюється близько тижня в печі при температурі 180 градусів, по суті перетворюючись на мінерал. Такий матеріал можна нічим не вкривати і, як стверджують архітектори, він слугуватиме вічно. 

«Це доволі дорогий матеріал, стійкий до атмосферних змін, адже в ньому вбита вся органіка, і ми принципово використовуємо тільки його», – розповідає Роман. 

Завдяки серійності продукції бренд «ТИ» оптимізує бізнес-процеси, логістику, на оптових закупівлях тощо і так дозволяє собі не економити на деревині. В результаті одна лава-колода коштує 31 200 гривень.  

«Нам вдалося створити продукт з мінімальним заробітком, щоб він був мінімалістичний, простий і стійкий», – розповідають засновники бренду. – «Усюди на вулицях стоять польські ліхтарі. А ми створили ліхтар, який по дизайну кращий за польський, а коштує як китайський – 11 450 гривень».  

Для кого ці меблі?

На думку архітекторів, сама назва бренду говорить і апелює до їхнього потенційного покупця. 

«Ми зробили дещо провокативну і фамільярну назву. Вона звертається до кожного перехожого, кожного жителя. Ми ніби кажемо “чуєш, ти, ти є частиною цього міста, ти – це те, що тебе оточує”», – розповідає співзасновник бренду.  

На його думку, люди цінуватимуть простір міста, якщо матимуть відчуття приналежності.

«Ми усвідомлюємо і приймаємо нашу радянську історію, де все належало всім і  нікому, і відштовхуємося від цього. Тому ми так фамільярно звертаємося до людей – “от подивися, що біля тебе і бери в цьому участь”», – зізнається архітектор. 

Автори проєкту вбачають покупцями своєї продукції ландшафтних архітекторів, дизайнерів, урбаністів та інших людей, які поділяють спільні цінності. Говорять, що запит саме на таке меблі наразі прямо висить у повітрі. «Тільки архітектор може зрозуміти, як вирішити проблему архітектора», – заявляє Роман посміхаючись. 

Серійність, модульність, екологічність

Замовники, за словами архітекторів, часто забувають про благоустрій або згадують про нього в останній момент, коли вже неможливо зробити генеральні зрушення в плануванні. Це наштовхнуло авторів проєкту на думку створити саме серійні модульні меблі. 

«До нас звернувся замовник, в якого була певна кількість метрів підпірної стінки,  місяць часу і обмежений бюджет. Так ми зрозуміли, що можемо створити продукт, який дозволить легко перетворити таку стінку на публічний простір: в будь-який момент ми можемо настелити сто модулів, і з надлишку бетону зробити лави. Як наслідок, отримуємо чудовий парапет, придатний для сидіння», – розповідає Ірина. 

Наразі в бренду є три серії меблів. Перша – modular – завдяки модульним покриттям здатна перетворити будівельний бетон на завершений виріб. Друга – yakisugi – названа іменем японської технології консервації дерева за допомогою вогню. Дерево спочатку обпалюють, внаслідок чого модифікується його структура. Після цього консервують за допомогою полімербетонного розчину, який забиває всі пори. Так дерево стає одним вічним шматком моноліту, з одного боку теплим як дерево, з іншого боку – міцним і витривалим як бетон. Третя серія називається nero, адже вона вся чорного кольору. Ця серія зроблена з бетону з надвисокою продуктивністю, який не сиплеться, не сколюється, не вицвітає в кольорі тощо. Всі три серії змодельовані так, що можуть компонуватися одна з одною. 

«Серед нашого асортименту немає жодного самотнього безглуздого елементу», – пояснює Ірина. – «Завдяки цьому ми можемо швидко скласти з таких матеріалів будь-який паблік». 

Для своїх виробів компанія відбирає в лісі дуби, які всихають від недоотримання води та інших природних факторів. В кожної колоди є бірка і можна відслідкувати її походження. Так дубу дають «нове життя», рятуючи його від того, щоб він пішов на дрова чи згорів в чиїйсь печі. Колоди офіційно викуповують у лісозаготівельників на аукціонах. Після цього їх сушать природним шляхом, термомодифікують у печі, механічно обробляють на власних потужностях, обпалюють вогнем, заповнюють тріщини бетоном власної рецептури і покривають вручну гідрофобізатором. 

«Коли дуб закінчиться, ми не зможемо більше цим займатись, тому вироби лімітовані. Столітнього дерева не так багато», – розповідає Роман про проблеми, з якими в майбутньому може стикнутися бренд. 

На думку засновників бренду «ТИ», має значення не тільки те, як меблі виглядають на фото і як вони вписані в простір вулиці, але й те, які вони на дотик.

Наостанок Ірина та Роман згадали відоме висловлювання Ґете, який назвав архітектуру музикою, що застигла в камені. «Але всі забувають про те, що це  музика, яку ти не можеш вимкнути. Тому ми хочемо створювати речі, що дозволяють людині принаймні переключити радіостанцію або зменшити гучність», – сказав Роман. 

14 лютого бренд «ТИ» запрошує на вечірку, присвячену відкриттю першої експозиції вуличних меблів. Окрім спілкування та глінтвейну, обіцяють ритуальне обпалення величезного серця, виконаного з залишків дерева, що використовувалось під час створення першої колекції TY.CITY. 

Читайте також: Український дизайн на світовій сцені. Хто така Вікторія Якуша і чому про неї пишуть усі західні ЗМІ?