КМДА зобов’язує маршрутників встановити валідатори для е-квитка до 1 квітня. Наскільки це реалістично?

КМДА зобов’язала всіх приватних київських перевізників на міських маршрутах встановити та підключити у автобусах валідатори для електронного квитка до першого квітня. Про це йдеться у наказі Департаменту транспортної інфраструктури КМДА від 12 лютого.

«Хмарочос» поцікавився в експертів із транспорту та приватних перевізників, наскільки реально виконати цю вимогу.

Олександр Шерстюк, співвласник компанії «Універсал-Транс», яка оперує 19 маршрутами у Києві та трьома приміськими, вважає вимогу нереалістичною.

За його словами, обладнання однієї машини валідатором коштує 1850 євро, і для великого перевізника знадобиться близько одного мільйона євро, щоб упровадити систему. Для цього потрібно залучати кредитні ресурси, які місто не готове забезпечити. Також Шерстюк наголосив, що іншою проблемою є компенсація перевізникам проїзду пільговиків, яку місто також не збирається забезпечувати.

Шерстюк зазначив, що крім того, 4% від виторгу потрібно буде сплачувати ГІОЦ за обслуговування системи. Перевізники вважають таку додаткову витрату вагомою на тлі інших видатків – приблизно по 30% йде на пальне, зарплати і ремонт маршруток.

Він нагадав, що у 2018 році 10 приватних перевізників Києва звернулися до КМДА з офіційним листом, в якому відмовляються інтегруватися до автоматизованої системи оплати проїзду в нинішньому вигляді. Натомість вимагають впровадити модель, за якою збір коштів за проїзд здійснюватиме міська влада, яка сплачуватиме перевізникам винагороду за фактично виконану транспортну роботу: кількість виконаних за день рейсів, перевезених пасажирів на кілометр тощо. Ця вимога, за словами Шерстюка, досі активна, зокрема її обговорювали днями на засіданні робочої групи у КМДА.

Транспортний експерт, директор компанії A+С Україна Дмитро Беспалов бачить у наказі Дептрансу кілька ризиків.

По-перше, приватні перевізники мають можливість проігнорувати наказ, мовляв, «ми не читаємо фейсбуків, нічого не знали, ви нам нічого не надсилали». «Цю інформацію має бути належним чином донесено до перевізників, так би мовити, як повістка в армію», – вважає Беспалов.

Друга проблема полягає в тому, що оператори не хочуть підключати обладнання, яке потрібно закуповувати за власні гроші. При цьому чимало хто працює без договорів, тобто є ризик, що в разі закриття маршруту обладнання зрештою і не знадобиться. Крім того, існує аспект недовіри до влади: бояться, що вимоги до того чи іншого обладнання можуть змінитися після виборів, і доведеться закуповувати інше.

Беспалов зазначив, що на засіданні робочої групи висували пропозицію, аби приватні перевізники просто забезпечили можливість безготівкової оплати – у будь-який спосіб. Але перевізники не підтримали таку опцію, тому що доведеться сплачувати банківську комісію, і перевізник отримуватиме за проїзд меншу суму, ніж якби пасажир розраховувався готівкою.

Беспалов прогнозує, що запровадження е-квитка у маршрутках буде гальмуватися через ризики, оскільки перед виборами надійніше зберігати «статус кво». Адже, скажімо, якщо маршрутники почнуть страйкувати, буде складно пояснити виборцям колапс транспорту, який у Києві зараз працює на межі.

Перевізники та експерти більше надій покладають на законопроєкт, який наразі погоджено на подання до Верховної Ради. Згідно з ним, місто закуповуватиме роботу операторів у системі Prozorro і займатиметься збором грошей за проїзд, і відповідно, саме встановлюватиме обладнання на рухомий склад перевізника.

Нагадаємо, наразі повне запровадження електронного квитка заплановано на перше квітня. Зокрема, в метро остаточно виведуть з обігу жетони, замінивши їх на разові QR-квитки.