8 березня в Києві пройде марш за права жінок і проти домашнього насильства

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 23632 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Постер маршу на сторінці події у Facebook

На наступному марші за права жінок у Києві, що відбудеться 8 березня, будуть вимагати ратифікації Стамбульської конвенції. Цю міжнародну угоду підписали вже 46 європейских країн.

Її мета полягає у захисті жінок від усіх можливих видів насильств: ультраправого, сексуального, економічного, психологічного, але в першу чергу від домашнього, а також запровадити інтегрований підход до його викорінення та забезпечити належну реакцію правоохоронних органів для захисту потерпілих.

Синім – країни, що підписали Стамбульську конвенцію. Червоним – країни-участниці. Карта з Wikipedia

Збираючись на марш, жінки посилюють не лише свою видимість у суспільстві, але й заявляють про велику кількість домашнього насильства в українських родинах.

«‎Нам кажуть, що ми вигадуємо, що насправді насильства немає, а сварки та бійки у сім’ї — це особиста справа родини. Нас переконують, що ми самі провокуємо насильство, що наш одяг, макіяж, поведінка провокує ґвалтівника. Кожного разу, коли ми говоримо про те, що нас ґвалтують, зневажають, б’ють та обмежують у правах на системному рівні, то чуємо, що це — лише вигадки, або що ми — занадто емоційні», — повідомляють організатори маршу на сторінці події у Facebook.

Фото з маршу 8 березня 2018 року. Фото: Наш Київ

Стамбульська конвенція, підписана Україною у 2011 році, зобов’язує Україну впровадити кримінальна відповідальність за насильство щодо жінок, за прояви домашнього насильства, передбачає: переслідування кривдників і кривдниць, можливості правоохоронним органам реагувати на різні форми насильства, впровадження освіти громади щодо неприпустимості застосування насильства.