Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

20 лютого в Міністерстві інфраструктури обговорювали можливі зміни у принципах оплати за громадський транспорт для пасажирів, перевізників та населених пунктів. Для громадського транспорту збираються вводити так звану «оплату за транспортну роботу».

«Хмарочос» з’ясовував, чого очікувати від можливих змін до законодавства і як це може вплинути на життя містян.   

Як зараз влаштована система
наземного громадського транспорту Києві 

Пасажирові пропонують послуги комунальних автобусів, трамваїв і тролейбусів, а також приватних маршруток, які можуть повністю чи частково дублювати маршрути комунального транспорту. 

Маршрутки часто бувають у поганому стані. У них незручна система оплати, коли гроші потрібно давати напряму водієві або передавати через інших пасажирів. Оплачувати проїзд там наразі можна лише готівкою. Відсутня система знижок та проїзних і можливість платити за час поїздки, якщо, приміром, кудись треба дістатися двома-трьома видами транспорту.

І хоча 12 лютого КМДА зобов’язала всіх приватних київських перевізників на міських маршрутах встановити та підключити у автобусах валідатори для електронного квитка (до першого квітня), втім, імовірність їхнього вчасного безболісного впровадження сумнівна. 

Місто, згідно з постановою Кабміну, сьогодні визначає перевізників за конкурсом і після цього підписує з ними договір на термін від трьох до п’яти років. У разі порушення умов місто може розірвати договір. Оскільки часто альтернативи перевізникові немає, то розірвання договору є надто радикальною дією, яка здебільшого означає закриття маршруту. По суті, міська влада ніяк реально не може вплинути на перевізників. 

«Трапляється також, що перевізники не зовсім відповідають умовам конкурсу, але оскільки інших претендентів немає, то, аби не закривати маршрут, із таким перевізником підписують договір, але лише на один рік. Через рік договір можуть знову продовжити, оскільки на конкурс ніхто більше не подається. Виявляється, що ринок поділений між кількома власниками, які домовилися між собою», – пояснює Дмитро Ткачук, ексзаступник міського голови Житомира і член робочої групи з розробки законодавчих змін у громадському транспорті. 

Перевізник на сьогодні сам обирає маршрут, на який буде подаватись, може дублювати чи трохи видозмінювати вже наявний. Основний викликом для нього є робота на умовах самоокупності. Відтак, доходи можуть зростати лише за рахунок збільшення кількості пасажирів або підвищення тарифу. 

Рентабельність таких маршрутів безпосередньо залежить від кількості пасажирів. Тобто маршруткам доводиться боротися за кожного пасажира на рейсі. З цим пов’язані і часті випадки дискримінації пільгових категорій населення, і спонтанне скасування вечірніх рейсів, і порушення правил дорожнього руху, «перегони» між різними перевізниками, які конкурують за пасажирів на зупинках. 

Що зміниться після впровадження змін –
введення оплати за транспортну роботу

Для пасажирів зміни гарантують, перш за все, якісніші послуги. Оскільки перевізнику платитимуть лише за повноцінну і вчасно надану послугу, пасажир, як наслідок, отримуватиме рух транспорту за розкладом (навіть у непопулярний час). Пільгові категорії населення перестануть викликати роздратування у приватних компаній, прибуток яких більше не залежатиме від кількості пасажирів. Також з’являється можливість єдиної системи оплати, незалежно від того, їде людина в приватному чи комунальному транспорті. А ще транспорт, незалежно від того приватний він чи комунальний, буде відповідати стандартам, які затверджує міська адміністрація.

Місто замість конкурсу оголошуватиме тендер на Prozorro, що дозволить перейти від конкуренції компаній до конкуренції їхніх послуг. Міська влада централізовано збиратиме виручені за проїзд кошти за допомогою е-квитка, а тоді покриватиме витрати перевізника плюс забезпечуватиме їхній прибуток. Такий механізм дозволить точно вирахувати необхідну суму виплат перевізникам. Якість послуг контролюватимуть за допомогою GPS моніторингу кожного рейсу. 

У міста нарешті з’являється можливість не лише впливати на роботу перевізників, але й планувати та узгоджувати маршрути, прибираючи зовсім непопулярні чи такі, що дублюються. Також місто зможе контролювати стан і вигляд громадського транспорту будь-якої форми власності.

«По суті, міська влада перестає “продавати торгове місце” і натомість “продає об’єм роботи”. В Житомирі за такою моделлю вже упродовж двох років оплачують роботу трамваїв і тролейбусів. Це допомогло позбутися процедур фінансування і кількамісячних заборгованостей заробітної плати, які раніше неодноразово призводили до страйків», – розповідає Дмитро Ткачук.

Місто також зможе запровадити справді єдиний квиток, який буде дійсним в усьому громадському транспорті, незалежно від форми власності. А кім того з’явиться можливість зробити більш гнучку систему тарифів, в тому числі й квитки на певний час – тобто пасажиру не треба буде платити окремо під час кожної пересадки.

Перевізник нарешті перестає залежати від кількості пасажирів і отримує плату за виконану роботу –відповідно до того, скільки його автобусів яку кількість рейсів здійснили. З нього знімають необхідність адміністрування коштів – збір та облік готівки. Він мотивований якісно та в повному обсязі виконувати план згідно з розкладом та візією замовника.

«Не поїхав останній рейс ввечері – отримав менше. Зламалась машина і з’їхав з маршруту -– отримав менше. Не захотів доїжджати до кінцевої і розвернувся на зупинку раніше -– весь рейс не буде зараховано і оплачено. Прості, зрозумілі, договірні відносини», – описує майбутні зміни Дмитро Ткачук. 

Що про це думають приватні перевізники?

Олександр Шерстюк, співвласник компанії «Універсал-Транс», яка оперує 19 маршрутами у Києві та трьома приміськими, назвав такі нововведення бажаними. 

«Це забезпечить рівні умови для приватних перевізників і комунального транспорту. Коли прибуток залежить від ефективості, то конкуренція реальна. І я певен, що приватний перевізник від цього отримає значну перевагу. Тому що зараз ми працюємо в дискримінаційній ситуації, коли комунальні підприємства отримують дотації і кошти, скажімо, за пільговиків, а приватні – ні, хоча зобов’язані надавати їм пільговий проїзд. Тому для нас це давно очікувані зміни», – розповідає Олександр Шерстюк. 

Наразі пакет законів перебуває на стадії обговорення і поки публічно не оприлюднений. Втім, якщо його приймуть, основною задачею перевізника стане їздити згідно з графіком і схемою руху, основним завданням міської влади – збирати і розподіляти виручені коштів, аналізувати дані про кількість пасажирів та оптимізувати маршрути, а пасажирові нарешті випаде нагода, за висловом Дмитра Ткачука, «доїхати українською маршруткою до Європи». 

Читайте також: Як має працювати е-квиток для громадського транспорту в Києві

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 247 днів. За цей час ми опублікували 23266 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button