Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24980 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

За два століття населення планети збільшилось всемеро, а рівень споживання виріс у 100 разів. Про те, якими можуть бути екологічні наслідки коронавірусної кризи, видання Тhe Tyee  дізналося у співавтора концепції «екологічного сліду», професора в університеті Британської Колумбії Вільяма Різа.

Різ звертає увагу на те, що сьогодні для оцінки наслідків коронавірусної кризи більшість ЗМІ звертається до лікарів та епідеміологів, фінансистів та економістів (адже саме стримання інфекції є нагальною проблемою, яку суспільство має вирішити).

Але, на думку еколога, людство повинно зважати на не менш важливий нюанс. Якою б виснажливою не була пандемія COVID-19, це лише один з проявів екологічної дисфункції людини. Економічна реальність, на його думку, полягає в тому, що  підприємницька діяльність людства досягла «стадії перенасичення».

Так, людство використовує природні ресурси швидше, ніж екосистеми можуть відновити. На думку Різа, сьогодні «надто багато людей споживають надто багато речей». При нинішньому середньому рівні споживання населення планети (якщо вимірювати його за канадським стандартом), нам знадобиться майже п’ять планет, щоб довгостроково підтримувати нинішній рівень споживання.

Фото: Markus Spiske / pexels

Еколог наголошує, що епідемія коронавірусу стала пандемією, оскільки три мільярди людей досі не мають засобів для миття рук, а понад чотири мільярди просто не отримують нормальних санітарних послуг. Цього не демонструє сучасна економічна призма, яка передбачає постійний ріст глобалізації ринкової економіки.

Подібне неконтрольоване зростання руйнує перспективи нашого подальшого існування, стверджує він. Так, сьогоднішній рівень вирощування сільськогосподарських культур виснажує біоресурси і руйнує цілі екосистеми (спричиняючи деградацію грунтів, забруднення атмосфери та глобальне потепління).

«Повертаючись до призми висвітлення коронавірусної кризи у ЗМІ: прислухаючись до звернень політиків, ви не почуєте про зміну клімату, причини лісових пожеж, зменшення біорізноманіття, забруднення океану, підвищення рівня моря, вирубку тропічних лісів, деградацію ґрунтів. Немає й натяку на усвідомлення того, що ці тенденції пов’язані між собою та пандемією», – каже Різ.

Еколог пропонує розглянути нинішню пандемію як «жовту картку, що показує нам природа». Якщо людство свідомо не відмовиться від «екологічної короткозорості», на нас чекатимуть й інші хвороби, значно гірші за COVID-19.

Щоб вберегтися, суспільство має дотримуватись екоцентризму. Людству потрібно виробити нове ставлення до природи та зменшити свій  екологічний слід, стверджує професор.

Теперішня крива біопотенціалу Землі (позначено червоним); заплановане поступове нарощування принципів сталого розвитку (позначено синім). Вісь Х – життєздатність людства, вісь Y – екологічний слід людства. Інфографіка створена Вільямом Різом.

Фото: Alena Koval / pexels.

 

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button