UNCG: пилова буря на Київщині — наслідок розорювання лісів, луків і степів

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23470 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Вчора Києвом пройшло нетипове для нашого регіону явище: пилова або піщана буря. У Києві та прилеглих населених пунктах піднявся сильний вітер, швидкістю 17-22 м/с, що приніс пилову хмару. Синоптики вважають причиною цього явища недостатню кількість опадів.

Пилова буря на Київщині. Фото: з відкритих джерел

Натомість фахівці з Української Природоохоронної Групи (UNCG) вважають це природне явище вражаючим не лише тим, що воно є не типовим для України. Адже з одного боку, пилова буря переміщувалась з заходу на схід, тобто рухалась не з типово посушливих регіонів. З іншого боку, усе відбувалося в межах природних зон Полісся і лісостепу. І, врешті-решт, пилова буря з’явилась в потенційно найбільш вологий період року (коли північ і центр України мають переживати пік весняних повеней).

Складно спрогнозувати, чи є це явище сигналом до більш масштабних катаклізмів у найближчі тижні та місяці. Але ймовірною причиною пилових бурь поза кліматичними зонами пустель та напівпустель є розорювання природних територій. Адже в Україні немає пустель, але частота буревіїв останнім часом зростає, і тепер піщану бурю зафіксували в кліматичних зонах Полісся і лісостепу. У Природоохоронній Групі також пригадують, що з 1966 року в Україні не поновлювали мережу полезахисних лісосмуг.

У 1950—1970-х роках в Україні створили розгалужену мережу полезахисних лісосмуг та інших багаторічних лісових насаджень. Але після того, як землі сільгосппризначення розпаювали, земля під лісосмугами залишилася державною, а дерева — теж державними, але нічийними. Цим скористалися лісові браконьєри та звичайні селяни (в меншій кількості), які почали винищувати багаторічні захисні насадження, та залишили після себе самі захаращені чагарники та пеньки.

Фото: Володимир Заїка

В Європі Україна є лідером за часткою розораних земель: 54% площі займають переорані землі. Через відсутність природної трав’янистої рослинності та щорічне переорювання, верхній родючий шар землі – ґрунт втрачає свою природну структуру та здатність чинити опір дії вітру. Масштаби розорювання зростають щороку, незважаючи на те, що законодавство вимагає вивести з обробітку принаймні 15% орних земель.

В UNCG вважають, що вчорашня пилова буря є доказом того, що кампанія проти розорювання природних луків і степів, яку розпочали в Групі, є своєчасною реакцією на екологічні загрози. Знищення степів та луків призводить до зміни клімату, висихання річок, зниження родючості земель, зникнення сотень унікальних видів тварин та рослин.

Остаточна втрата цих екосистем назавжди змінить життя українців. До кінця 2020 року UNCG мають намір надати охоронний статус, який не дозволитиме розорати чи знищити в інший спосіб 2000 га степів і луків.

Фото обкладинки: Andriy Dudko. Чернігівська область.