Вчений НАН України: офіційна статистика занижує забрудненість українського повітря

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Іван Ковалець розповів в інтерв’ю DW про те, як сьогодні досліджують якість повітря в країні.

Зокрема, науковець стверджує, що в Україні досі не проводять комплексних досліджень щодо забруднення повітря.

Про пилову бурю

Ковалець зазначив, що пилові бурі трапляються в Україні переважно влітку. В цю пору року зазвичай багато рослинності, тож містяни не відчувають наслідків подібних бурь. Але оскільки зараз рослинності мало, то земля дуже суха, а, відтак, пилові частинки надмірно розносяться вітром. Таку ситуацію в Україні спричинили аномально сухі зима та весна.

Дослідник також повідомив, що під час недавньої пилової бурі вітер був спрямований не на Київ, а на схід. Тому навіть якщо в Чорнобильській зоні і сталося перевищення гранично допустимих значень вмісту радіонуклідів, то радіаційна небезпека Києву не загрожувала.

Про запах чадного диму

Ковалець зазначив, що сумарна площа пожеж, які впливають на стан повітря у Києві (з урахуванням пожеж на українсько-білоруському кордоні), складає близько 200 тисяч гектарів. Ділянки тління, які не встигли загасити рятувальники, роздмухало пиловою бурею – і відтак вони перетворилися на нові осередки вогню.

Також, за словами Ковальця, для людини, зокрема, її органів дихання, найбільшу небезпеку створює саме зола як продукт горіння.

Фото: Антон Юхименко

Про пожежі

Раніше пожежі в Україні були характерні для ранньої осені. Саме восени Україна стає «чемпіоном» Європи із забрудненого повітря через велику кількість пожеж. При цьому, наприклад, у Білорусі, після введення у 2003 році програми запобігання лісовим пожежам, їхня кількість значно зменшилася: від тисячі гектарів, що вигорали на рік, до лише п’ятнадцяти.

Про дослідження

Інститут, де працює Ковалець проаналізував статистичну базу даних за минулий рік у Києві та Київській області. Після цього науковці розробили свою модель розповсюдження і переміщення забрудників повітря (зокрема, автотранспорту) та співставили її з міжнародними оцінками. Виявилось, що офіційна статистика щонайменше вдвічі занижує наявність окремих забрудників у повітрі, а по деяких речовинах – взагалі у сотні разів.

Про статистику

Ковалець зазначає, що замість комплексних досліджень, які проводяться у всьому світі, в Україні лише формально перевіряються цифри по викидах. При цьому Україна ратифікувала протокол Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Наразі ці звіти відображають загальну цифру по всій країні, а мають бути детальними по кожному українському регіону і місту.

З цією проблемою науковці звертались до Офісу президента. Вчений навіть отримав державний грант на комплексне дослідження джерел забруднення повітря Києва. Результати показали, що потрібен об’єктивний моніторинг кожного десятикілометрового квадрата по всій Україні. Лише у Києві таких квадратів має бути шістнадцять – і по кожному необхідно робити звіт.

Зараз в Україні немає розуміння, що саме забруднює повітря, яким чином і наскільки це небезпечно. Наразі Офіс президента перенаправив науковця до міністерства енергетики. Ковалець також розмовляв з представником РНБО, який запропонував йому підготувати «управлінську пропозицію».

Фото обкладинки: Портативний прилад Aeroqual для вимірювання твердих частинок у повітрі. Фото зі статті Seattle Times