Відчинені магазини, закриті пляжі: як киянка проводить карантин на Балі (фото)

Тисячі українців, яких пандемія коронавірусу застала за кордоном, вже понад два місяці очікують на евакуацію. Киянка Яся Чухманенко прибула на Балі ще до пандемії й мала повертатися до України у квітні, а зараз не має уявлення, чи зможе найближчим часом повернутися. Вона розповіла «Хмарочосу», як проходить карантин на індонезійському острові.

На Балі наразі офіційно зафіксовано 343 випадки COVID-19, чотири людини померли, одужали 232 хворих. Запроваджувати карантинні обмеження тут почали за два тижні після України.

«Карантин тут проходить спокійно, хоча деякі обмеження на острові не завжди піддаються логіці», – зазначає Яся.

Усі фото надані Ясею Чухманенко

Найперше закрили водоспади, далі решту туристичних принад на відкритому повітрі. Один за одним почали закривати доступ до пляжів. Водночас чимало закладів продовжували працювати у звичному режимі.

За словами Ясі, останнім часом все більше закладів, які закривалися, відновлюють роботу, але з обмеженнями: так, у приміщенні може перебувати одночасно не більш як 20-25 людей. Більшість торговельних центрів, ринків, магазинів вже відкриті, особливо у найбільш туристичних районах Балі.

Водночас пляжі, начебто достатньо просторі для дотримання соціальної дистанції, лишаються зачиненими. Їх охороняють печеланги – патрулі дружинників, щось на кшталт київської Муніципальної варти.

Обмеження відрізняються залежно від району, оскільки в кожного району є своя умовна влада і комуна. Так, деякі села відразу закрилися на жорсткий карантин, і крізь них навіть не можна було проїхати, якщо ти не місцевий.

Маски мусять носити всі, навіть ті, хто їде на мотоциклі чи мопеді й фізично не може ні з ким контактувати під час їзди. Поліція може зупинити водія та попросити надіти маску або видасть одноразову. Також можуть зупинити байк, щоб його продезінфікувати.

«Деякі експати відзначають ксенофобію серед місцевих щодо іноземців, але я з цим не зіштовхувалася. Так, є деякі гнітючі моменти – наприклад, під’їжджаючи на “сансет” до пляжу, ти з досадою можеш помітити блокпост, а також те, що місцевих іноді можуть пропустити. У менш туристичних районах до іноземців можуть ставитися з недовірою, натягувати футболки на обличчя, і кричати “корона”», – розповідає Яся.

«Однак це поодинокі й дуже рідкісні випадки. Балійці, незважаючи на кризу і всі негаразди, залишаються доброзичливими, відкритими і людяними. Печеланги на деяких популярних пляжах навіть готові були заплющувати очі на серферів і тих, хто просто гуляв, поки якісь хлопці не розбили огорожу і не зламали щось в ближньому храмі, що для місцевих – наруга», – додає вона.

На Балі зараз заборонено проводити домашні вечірки. Якщо помітять біля вілли багато байків, можуть прийти банджари – члени місцевої громади, які відповідають за порядок – та попросити розійтися.

За словами Ясі, під час карантину на Балі дещо погіршилася криміногенна ситуація. Зокрема, почастішали пограбування вілл, а також випадки, коли телефони виривають з рук прямо з байку – це також підвищує й ризик транспортних аварій.

У самих лише США на евакуацію чекають понад 1200 українців. Ті ж, хто на початку пандемії опинився у більш віддалених куточках світу, має ще менше шансів повернутися, навіть заплативши чималі суми за квитки.

Так, шеф-кухар Євген Мензелевський, який застряг у Домініканській Республіці, днями опублікував скріншот відповіді французького посольства на прохання українських колег допомогти з евакуацією до Парижу:

«Припиніть писати, припиніть дзвонити – ви і всі громадяни України».

13 травня міністр інфраструктури України Владислав Криклій анонсував низку нових рейсів для повернення українців. На найближчий час заплановано рейси з міст: Маніла, Франкфурт, Лондон, Париж, Берлін, Шарджа, Нью-Йорк, Лісабон, Тбілісі, Шанхай, Дубай, Мадрид, Аліканте, Ніцца, Дюссельдорф, Неаполь, Єреван, Вільнюс, Амстердам, Тель-Авів, Тараз, Гамбург.