Фотограф пояснює, чому в Гонконгу будують настільки щільні житлові райони

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Бельгійський фотограф Кріс Провост опублікував візуальне есе «Орієнтальний Едем» про архітектуру нових житлових районів Гонконга.

Він пише про те, що Гонконг довгий час був стратегічними воротами до Китаю, які сполучали Схід і Захід, тож не дивно, що населення невпинно зростало і з 1970 року збільшилося вдвічі. Через географічні особливості тут бракує землі для будівництва, що призводить до гострої житлової кризи.

У місті 355 хмарочосів – будівель заввишки понад 150 метрів, що робить його найбільш вертикальним містом світу.

Фото: Kris Provoost

З 1950-х років у Гонконзі намагаються задовольнити все більший попит на житло за допомогою Нових Передмість – районів багатоповерхових новобудов, віддалених від центру міста, проте сполучених із ним розвиненою мережею громадського транспорту.

Із того часу звели дев’ять таких передмість, у них живе половина населення. У 2000-х темпи будівництва сповільнилися, та за останні кілька років активна забудова знову поновилася. Деякі житлові будинки налічують по 70 поверхів.

Ідея полягала в тому, аби нові райони були самодостатніми, з комерційними, виробничими та рекреаційними площами, тож жителі не мали б потреби їздити до центру. Задум, утім, не спрацював.

Фото: Kris Provoost

Об’єктив Провоста заразом вихоплює зелені пагорби, які оточують щільну забудову. Природа та публічний простір відіграють неабияку роль у житті гонконгців через тісноту простору приватного. У середньому на одного мешканця припадає 15 квадратних метрів житлової площі.

На думку фотографа, тут постає дилема: чи продовжувати терпіти тісноту, чи будувати просторіші квартири, наступаючи на природу, забудовуючи зелені схили?

Фото: Kris Provoost

Він зазначає, що у Гонконзі насправді не бракує землі – натомість бракує саме землі, відведеної під будівництво. Наразі 75% території залишається незабудованими.

Одним із рішень цієї дилеми у Гонконгу є створення найбільшого у світі штучного архіпелагу біля острова Лантау. Раніше ми писали про критику цього проєкту з боку екологів.

Провост живе у Гонконзі та документує архітектуру Азії та Європи. Він співпрацював із такими архітектурними компаніями, як Aedas, MVRDV, OMA, OPEN Architecture, бюро Бернара Чумі тощо, фотографуючи їхні проєкти на різних стадіях будівництва. Торік Провост опублікував книгу «Прикрашений Китай» (Beautified China) про архітектурний бум у КНР.