Біля «Театральної» горіла будівля Київпроекту, яку хочуть реконструювати. Розповідаємо, як саме
За останньою концепцією, Київпроект мав повністю змінити фасад, зрости на вісім поверхів та включити до себе відреставровану пам'ятку архітектури.
За останньою концепцією, Київпроект мав повністю змінити фасад, зрости на вісім поверхів та включити до себе відреставровану пам'ятку архітектури.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24976 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Ввечері у суботу, 20 червня, у центрі Києва загорілася будівля Київпроекту, офіційно не визнаної пам’ятки радянського модернізму.
У Головному управлінні ДСНС України м. Києва повідомили, що вогонь охопив 150 кв.м. офісних приміщень на одинадцятому поверсі, але його доволі швидко локалізували та загасили.
Втім, ця пожежа нагадала про підвішений стан усього київпроектівського комплексу. Два роки тому проєктний інститут, що формував архітектурне обличчя повоєнного Києва, придбала компанія, яку пов’язують із Денисом Бассом — першим заступником мера Леоніда Черновецького. У тодішній «молодій команді» Басс опікувався залученням інвестицій та «ефективним використанням комунальної власності».
Вже за рік новий власник, інвестиційна компанія Kyivproekt Development, анонсував перетворення Київпроекту на офісно-житловий комплекс з торговельними приміщеннями. Власне, KD і спеціалізується на проєктуванні та будівництві подібних «мультифункціональних центрів». Найвідоміший з них — ТРЦ «Апрель» на Борщагівці.
Головним партнером реновації Київпроекту стала девелоперська компанія SAGA Development. Вона організувала дві відкриті дискусії з киянами, де розповідала, як має змінитися колись головна архітектурна майстерня міста.
Але якщо на першій зустрічі ішлося про загальні речі — на кшталт того, що «комплекс має стати більш привабливим» і «людям потрібно рахуватися з вимогами часу» — то на другій, яка відбулася пів року тому, прозвучали більш конкретні пропозиції.
На обох обговореннях генеральний директор SAGA Development Андрій Вавриш наголошував, що модерністський Київпроект «потребує нових сенсів, а відтак — і нової форми». Нова ж форма передбачає, що будівля комплексу змінить фасад, приросте у поверхах, а також приєднає до себе сусідні будинки.
Так, за словами Вавриша, партнери домовилися «об’єднати зусилля» із власником сусіднього будинку-пам’ятки архітектури, який вже неодноразово горів, а ще до того — обвалювався через незаконні будівельні роботи.
«Наша концепція передбачає інтеграцію цього будинку до оновленого Київпроекту. Ми бачимо тут велику цінність і автентичність, тож працюватимемо над його реставрацією. Внутрішнє подвір’я будівлі стане пішохідним пасажем, який вестиме містян до Прорізної», — запевняв девелопер.
Якщо вірити візуалізаціям проєкту, йдеться про реставрацію фасаду пам’ятки, над якою також з’являться три скляних поверхи. Вони з’єднають її із київпроектівським стилобатом — і продовжать тягнутися вздовж нього.
Сам стилобат пропонують оздобити більш сучасними матеріалами — зокрема, навісними фасадами та сірим мармуром. Відтак, від оригінальної, нетипової архітектури Київпроекту, як назвав її на першій зустрічі із девелепером дослідник радянської архітектури Олексій Биков, залишається мало оригінального.
«Подіум “Київпроекту” підхоплює течію [дореволюційних] будинків і пливе разом із нею, — писав про оригінальне фасадне рішення інституту український архітектор і києвознавець Борис Єрофалов. — Доволі абстрактний, бетонний, він намагається підхопити масштаб та модуль сусідніх доходних будинків…».
Планують перебудувати й 16-поверхівку проєктного інституту, залишивши їй тільки «конструктивне ядро». Саме у ній хочуть облаштувати житлові апартаменти, тож вона зміниться не лише зовні, але й висотно — вирісши до 24 поверхів.
Має бути забудоване і внутрішнє подвір’я з фонтаном. Два роки тому тут запрацював великий фудкорт, але забудовник не бачить сенсу зберігати його в такому вигляді.
«Ефективність функціонування цього двору у його нинішньому вигляді — під великим питанням. Крім того, ми не забираємо у містян цей простір, а лише змінюємо його. Він може бути перенесений на дах стилобату і працювати, наприклад, у форматі “зимового саду”», — наголошував Вавриш.
Натомість девелопери обіцяли, що завдяки оновленому Київпроекту кияни отримають тут значно більший громадський простір, ніж раніше. Вони планували розбити великий сквер на території за інститутом, у бік Прорізної вулиці. Мовляв, сьогодні ця територія занедбана і заставлена автівками, але може використовуватися зовсім інакше.
«У цього місця має з’явитися новий контекст, нова громадська функція. Також тут буде облаштований двохрівневий підземний паркінг на 800 паркомісць, щоб розвантажити прилеглі вулиці від автівок».
Девелопери наголошують, що важливість такої локації для містян підтверджують і просторові дослідження. Так, за даними Агентів змін, у цьому кварталі практично відсутня зручна інфраструктура для містян, попри жвавий пішохідний трафік, оскільки наразі це «суто діловий район (46% приміщень здаються під офіси), який майже не впливає на вуличну активність».
Наприклад, тут за годину проходять 400 людей, але їм фактично немає де прогулятися та поспілкуватися з друзями. У цьому районі розташовано чимало закладів культури, але більшість дворів тут закрита для «сторонніх», а тим, що відкриті — бракує озеленення, місць для відпочинку, цікавих кафе та якісних продуктових магазинів.
«Необлаштований схил, яким іноді користуються місцеві школи, та суцільна стихійна парковка — це не те місце, куди захочеться приходити людям», — пояснювали девелопери, наголошуючи, що новий громадський простір формуватиметься навколо не лише кафе та магазинів, які відкриються у новому Київпроекті, але й культурно-освітніх та музейних локацій, яким також знайдеться тут місце.
Слід наголосити, що започаткована пів року тому комунікація із містянами не продовжувалась. Тож наскільки актуальними залишаються ці плани — наразі невідомо.
Фото обкладинки: Роман Ланський
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті