«Ліси – не панацея». Вчені пояснюють, чому масове озеленення може завдати більше шкоди
У Чилі програма з масового висадження дерев призвела до значного скорочення біорозмаїття та зменшення частки природного лісу.
У Чилі програма з масового висадження дерев призвела до значного скорочення біорозмаїття та зменшення частки природного лісу.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Останні дослідження, опубліковані у червні в журналі Nature Sustainability, свідчать про те, що програми з масштабного висадження дерев є слабким інструментом у протидії кліматичним змінам і навіть можуть завдавати шкоди, повідомляє BBC News Україна.
Багато країн почали масове висаджування нових дерев, сподіваючись, що це уповільнить зміни клімату. Зокрема, у Британії такі ініціативи стали інструментом політичної боротьби: лейбористи та зелені перед виборами обіцяли висадити рекордну кількість дерев. Навіть скептичний до питання змін клімату президент США Дональд Трамп підтримав кампанію з висадження трильйона дерев.
Однак учені звернули увагу, що, наприклад, у рамках кампанії «Боннський виклик», до якої вже приєдналися кількадесят країн, 80% зобов’язань з озеленення стосувалися монокультурних плантацій або обмежених видів дерев, які слугують утилітарним цілям – вирощуванню фруктів, виробництву каучуку тощо.
Автори одного дослідження наводять як приклад субсидії на висадження лісу в Чилі, які діяли з 1974 по 2012 роки. Держава відшкодовувала фермерам 75% витрат зі створення нових лісів. У світі вітали такий досвід як зразковий приклад державного захисту довкілля.
При цьому новий чилійський закон ніяк не захищав уже наявні ліси. В результаті землевласники почали вирубувати дикі ліси та розбивати на цьому місці плантації дерев, що могли приносити їм прибуток.
Субсидії допомогли розширити загальну площу лісів, але частка природних лісових масивів при цьому скоротилася. Більш того, програма призвела до значного скорочення біорозмаїття.
«Якщо політика стимулювання лісонасаджень має прогалини або погано контролюється, існує чималий ризик не лише марно витратити гроші платників податків, але й збільшити викиди вуглецю та погіршити природне розмаїття», – зазначає співавтор дослідження Ерік Ламбін зі Стенфордського університету.
Автори іншого дослідження виявили, що оцінка кількості CO2, яке поглинають з повітря нові лісові насадження, є дуже завищеною.
Раніше розрахунки робили на основі стандартних коефіцієнтів поглинання. Дослідники припустили, що цей показник може варіюватися в різних країнах й вирушили на північ Китаю, де місцева влада висадила велику кількість дерев.
Науковці виявили, що в ґрунтах з низьким вмістом вуглецю нові дерева збільшували кількість органічного вуглецю. Однак там, де земля була насичена вуглецем, лісонасадження скорочували його вміст.
«Ми сподіваємося, що люди зрозуміють, що ліси – це не панацея. Відновлення лісових масивів передбачає безліч технічних нюансів та балансу різних складових. Сам по собі цей крок не зможе вирішити всі наші кліматичні проблеми», – зазначає провідний автор дослідження, доктор Анпінг Чан з Університету штату Колорадо.
Читайте також: Ґрета Тунберґ: кліматичну кризу не можна розв’язати в межах нинішніх політичної та економічної систем
Фото: Trần Anh Tuấn, Unsplash
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті