Фанати фільмів про апокаліпсис краще підготовлені до пандемії коронавірусу, – дослідження
Ідентифікуючись із головними героями, глядач проживає сценарії виживання.
Ідентифікуючись із головними героями, глядач проживає сценарії виживання.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 302 днів. За цей час ми опублікували 26348 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Прихильники художніх апокаліптичних фільмів та фільмів жахів виявилися більш підготованими до пандемії коронавірусу. Такого висновку дійшла група американських психологів, які вивчають морбідні інтереси – зацікавленість у темах насилля та смерті.
В опитуванні взяли участь 310 осіб. Учасників запитували про те, які фільми вони люблять, і про рівень тривоги, пригнічення, дратівливості та порушень сну у період пандемії COVID-19. Дослідники намагалися враховувати вік, стать, інтерес до кіномистецтва загалом, а також фоновий рівень невротичності.
Фанати хорорів повідомили про найменший рівень стресу під час пандемії, а глядачі фільмів зі сценаріями виживання – про постапокаліпсис, зомбі та інопланетне втручання – виявилися одночасно і найбільш стресостійкими, і найкраще практично підготовленими до кризової ситуації.
Автори дослідження вважають, що глядач, ідентифікуючись із головними героями, мимохіть проживає сценарії виживання та навчається орієнтуватися у кризовій ситуації. Наприклад, люди доволі непогано розуміли, які закупи робити, якщо не рахувати істерії навколо туалетного паперу.
Дослідники згадують хіт цієї весни – стрічку «Зараза» Стівена Содерберга, яка не отримала такої популярності у 2011-му – році її виходу на екрани. Фільм доволі точно описує перебіг пандемії, як багато хто зміг переконатися після початку поширення COVID-19. Сценаристів консультував відомий епідеміолог Ларрі Брілліант.
Інший приклад, який наводять автори, – фільм «Воно приходить уночі», знятий 2017 року Треєм Едвардом Шульцом. На думку дослідника Колтана Скрайвнера, він ілюструє ситуацію, коли паранойя у кризовій ситуації завдає більшої шкоди, ніж сам чинник кризи.
На його думку, фільми жахів та апокаліптичні фільми дозволяють пережити ситуацію катастрофи у безпечних умовах. Отриманий досвід запам’ятовується на несвідомому рівні та дозволяє краще зорієнтуватися у разі реальної кризи.
Фото: Джордж Ромеро серед «живих мерців», ousof.com
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті