Місцевість навколо київської станції метро «Почайна» (до перейменування — «Петрівка») весь час змінювалася. 

Так, за царських часів на тутешніх заплавних луках зводили портові склади. За радянських — будували заводи й фабрики, а за незалежності — почали переоблаштовувати їх під магазини, офіси та автостанції. 

З дев’яностих років, нинішня Почайна постійно приростає новими торговельними площами, вбирає у себе все більше транспортних потоків і досі зберігає символічні для містян якорі — книжковий та блошиний ринки. 

Але що чекає на цей район у найближчому майбутньому, за рахунок чого він розвиватиметься і яке «перезавантаження» потрібне йому вже сьогодні? Розповідаємо про це у партнерстві з BOSTON Creative House.  

Торгово-промислова Мекка

У радянському Києві  саме промислові підприємства найчастіше ставали замовниками будівництва нових житлових районів. Так було, наприклад, з верстатобудівними Ґалаґанами, залізничною Солом’янкою і експериментальним Соцмістом. Втім, район тодішньої Петрівки став виключенням: його вулиці рясніли заводськими складами і цехами, але не житловими будинками.

Почайна вночі, cave-hostess.livejournal.com

Цей індустріальний анклав був міським відшибом аж до початку 1980-х років, поки з великих транспортних вузлів тут працювала лише велика товарна станція «Київ-Петрівка». Все почало змінюватись із будівництвом Московського (нині Північного) моста, який поєднав правобережні райони із майбутніми Райдужним масивом, Воскресенкою та Троєщиною. 

Коли у 1983 році заселили перший троєщинський мікрорайон, то саме на Петрівку, до вже відкритої однойменної станції метро, звідти запустили автобусні і тролейбусні маршрути. Тоді район став найважливішим для троєщинців пересадковим вузлом — і залишається ним сьогодні.     

А кількома роками раніше від місцевої станції повели далі Червоноармійсько-Куренівську гілку метро, що поєднала Петрівку з новим величезним масивом на Оболоні. Відтак сюди стало ще простіше доїжджати — і кількість нових промислових об’єктів неухильно зростала.

У 1990-х роках, після розпаду СРСР та руйнування планової економіки, місцеві заводи виживали як уміли — і спорожнілі цехи стали обживати нові підприємці. Так зародився і місцевий книжковий ринок, куди згодом приїжджатимуть з усього Києва: спочатку люди продавали книги просто біля дороги, але потім для них облаштували справжні торговельні ряди. Невдовзі тут пожвавішала й торгівля піратськими дисками.

Відтоді Петрівка стала перетворюватись на величезний торговельний кластер, де сьогодні, як вважають деякі містяни, сконцентровано «найбільше ТРЦ, гіпермаркетів та ринків на квадратний метр». Тут вже є Ашан, Епіцентр і Метро; торговельно-розважальні центри SkyMall, Plazma, ГородОк та Blockbuster Mall; аутлет-центр Макрос і Retail Park Petrivka. 

Девелопери давно придивляються і до місцевих ринків: речового, господарського і книжкового. Так, на місці останніх двох прагнуть звести ще один ТРЦ — Petrovka Mall. Цим планам сприяє надзвичайно вигідне географічне розташування: за даними Київського метрополітену, «Почайна» — вже багато років одна з найбільш популярних станцій синьої гілки.

Північний міст

Дороги для автівок, підземки для містян

Дорожню інфраструктуру сьогоднішньої Почайни важко назвати дружньою до пішоходів. Місцеві багатосмугові магістралі — проспект Степана Бандери, вулиці Електриків, Богатирська і Набережно-Рибальська — «перерізають» район з усіх боків, а численні офіси та ТРЦ генерують тут безкінечний автомобільний трафік. Тож, щоб перейти дорогу, містяни часто змушені користуватися підземними та надземними переходами.        

Розробники Детального плану території для Почайни , вважають, що головна проблема, яка впливає на транспортні потоки у цьому районі — це незавершене будівництво Великої Кільцевої дороги, Подільського мосту та метро на Троєщину. До того ж, нарікають вони, ситуація погіршується через транзитний трафік і «хаотичну забудову» проспекту Бандери. 

Щоб розв’язати цю проблему, автори ДПТ не пропонують нічого інноваційного. Їхній рецепт — розширення чинних доріг і реконструкція розв’язок, прокладання нових компактних вулиць та запуск додаткових маршрутів громадського транспорту. 

Зокрема, розробники фокусуються на розвитку міської електрички. Для цього на Рибальському півострові мають «відновити» станцію «Оболонь», а в районі гіпермаркету «Метро» — звести станцію «Проектна». Також у проєкті заплановано продовження Оболонського проспекту через залізницю і подальше його з’єднання з Подільським мостом. 

Крім того, до того ж таки Рибальського планують запустити автобусний маршрут від «Почайни» — його мають прокласти по вулиці Вербовій. Її, до речі, мають продовжити до Набережно-Рибальської — і поєднати багаторівневою розв’язкою з вулицею Електриків.    

Про облаштування сучасної і зручної інфраструктури для пішоходів та велосипедистів автори ДПТ майже не згадують. Єдина «пішохідна» пропозиція, яка згадується у документі  — це реконструкція вже наявних «позавуличних» і будівництво нових переходів. Зокрема, розробники пропонують вирити новий підземний перехід через вулицю Електриків.     

Boston Creative House

Парк біля озер та «офісник» на розв’язці

Втім, нові пішохідні маршрути на Почайні все ж мають з’явитися. Мова йде про парк «Почайна», який мають облаштувати вздовж річки Почайна. Маршрут пролягатиме до затоки Вовковата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків.  

Журі, яке визначило переможців, що працюватимуть над цією локацією, підкреслювало: це «єдиний проект, який передбачає сполучення парку з міськими територіями  — зокрема з провулком Московським і вулицею Вербовою».

Вид з апартаментів Boston Creative House, візуалізація

«Наскрізною ідеєю і девізом проекту було показати можливість існування річки Почайни і майбутнього парку в контексті промислово-громадської забудови. Ми запропонували сформувати водно-зелений шлях і поєднати систему озер Опечень (Почайна), затоку Вовкувату, озеро Вербне, Почайнівський канал і Дніпро в єдину систему зелених територій», — пояснювали проєктувальники, наголошуючи, що цей маршрут пролягатиме у кроковій доступності від багатьох ключових локацій району.  

На це звертає  увагу і компанія SAGA Development, яка у п’яти хвилинах від метро «Почайна» зводить BOSTON Creative House і прагне змінити ставлення містян до колишнього промислового району.

Це буде перший комплекс з апартаментами, побудований у цій локації. Тож команда проєкту працювала не лише над архітектурою – у новому будинку передбачена і смарт-інфраструктура для мешканців, і сучасні громадські простори для містян.

Boston Creative House

BOSTON Creative House — це дві 24-поверхові будівлі з апартаментами, розміщені на чотириповерховому стилобаті. Саме у ньому відкриють офіси і коворкінги, магазини, ресторани і кафе. Тут не буде супермаркетів або величезних шопінг-молів, яких вже вистачає на Почайні — лише невеликі спеціалізовані крамниці, які стануть новим торговельним «якорем» для всього району.

Територія навколо комплексу, з облаштованими місцями для відпочинку, буде відкритою та доступною для містян. Закритим залишиться лише внутрішнє подвір’я, де мешканці збиратимуться на пікніки та займатимуться спортом — на баскетбольному майданчику, у скейт-парку, на бігових та велодоріжках.

Вид з апартаментів Boston Creative House, візуалізація

Подвір’я буде закритим для автівок, для яких передбачені підземний паркінг та окрема наземна стоянка. Такі двори — чудове місце для дитячих ігор. Крім того, у будинку працюватиме свій дитячий садок.

Додатковими опціями нового комплексу стануть зарядні станції для електрокарів і система «ЖЕК у смартфоні», яка дозволить мешканцям інтегрувати функції «розумного будинку» у свої гаджети. Проєктувальники не забули і про домашніх улюбленців: на території комплексу облаштують окремий майданчик для вигулу собак.

Що ж стосується інших житлових будинків у районі, то ДПТ передбачає зведення лише двох комплексів. Один з них мають збудувати ближче до Рибальського півострова, другий — за будмайданчиком ТРЦ Blockbuster Mall.

Натомість на Почайні ще більше посилиться роль торгово-офісних центрів. Один такий центр мають звести на розв’язці проспекту Бандери і вулиці Богатирської, інший — на місці господарського ринку біля метро. Крім того, девелопери планують розширити ТРЦ «Городок» та гіпермаркет «Ашан». 

Всього, за планами проєктувальників, площа торговельно-офісних будівель на Почайні у найближчі 20 років має зрости вдвічі, а кількість їхніх працівників — у півтора рази.