Станом на 20 серпня у Києві заборонили купатися на 10 муніципальних пляжах через активне цвітіння води у Дніпрі, обумовлене спекою, повідомляє КП «Плесо».
Червоні прапори вивісили на пліжах Венеція, Веселка, Дитячий, Золотий, Молодіжний, Передмістна Слобідка, Райдуга, Тельбін, Центральний, Чорторий.
Пляж Пуща-Водиця позначили жовтим прапором – там купатися не рекомендують. З пляжів, на яких дозволено купання, залишилися Троєщина, Галерний та Вербний.
Екологиня Мар’яна Гінзула повідомила ТСН, що цього року цвітіння води почалося майже на місяць пізніше через дощовий початок літа. У збільшенні кількості фітопланктону фахівці звинувачують фосфати.
«Все це спричиняє велика кількість фосфатів, яка міститься у пральних засобах», – зазначає голова ГО «Агенція з хімічної безпеки» Денис Павловський.
За його словами, потрапляючи у воду, шкідливі сполуки не лише сприяють розмноженню водоростей, але й згубно впливають на здоров’я людини: «Порушують кислотно-лужний баланс шкіри, таким чином руйнуючи захисний покрив шкіри. Це сприяє кращому проникненню хімічних речовин до нашого організму, що призводить до алергічних реакцій і захворювань дихальних шляхів».
«Якщо у водойму потрапляє один грам фосфатів, це провокує ріст 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей. При одному пранні фосфатними мийними засобами у воді опиняється до 16 грам фосфатів», – запевняють у КП Плесо».
Екологи заявляють, що боротися з цвітінням води через потрапляння до водойм фосфатів можна у два способи: обладнати водоканали надпотужними фільтрами або скорочувати продаж пральних засобів із фосфатами. На думку Мар’яни Гінзули, перший спосіб Україна не зможе собі дозволити фінансово: до прикладу, у 1990-х роках у США витратили 200 мільярдів доларів на такі фільтри.
Щодо другого способу, то в Україні вже діє закон, що обмежує вміст фосфатів у пральних порошках, але виробники все одно постачають на ринок їх велику кількість. У липні КП «Плесо» запустило збір голосів під петицією до президента про законодавчу заборону фосфатних мийних засобів. Поки що вона набрала близько 10% необхідної кількості голосів.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?