Сенсаційна знахідка під «Софією»: археологи знайшли жіноче поховання віком 2500 років

На території Софійського собору археологи знайшли на глибині два метри залишки жіночого поховання, а також бронзову шпильку.

Дата публікації: 7.10.2020 Розділ: Новини Автор: Крутько Дар'я

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 291 днів. За цей час ми опублікували 26263 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: бронзова шпилька V – IV cт. до н.е. (facebook.com/ipllm/)

Неподалік від північно-західного кута Софійського собору археологи знайшли на глибині два метри залишки жіночого поховання, а також елементи прикрас. На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської. Про це повідомив дослідник Ігор Полуектов.

За його словами, раніше вважали, що Софія була заснована на пустому місці, але розкопки під керівництвом археолога Тимура Бобровського, які ведуться з 2018 року, виявили зовсім нову інформацію.

Так, за 27 метрів від північно-західного кута Софійського собору утворилось провалля землі. Зруйновану ділянку планували обстежити та укріпити. На глибині два метри дослідники натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання. Від нього залишилися лише нижні кінцівки, а на кістках тазу похованої, біля правого стегна, зберіглася бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху. Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V – IV cт. до нашої ери. Знахідку археологи атрибутували з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до річки Стугна і Південного Бугу.

Ще археологи знайшли заготовку для печатки другої половини XIV ст. За словами Ігоря Полуектова, печатка була пов’язана з Київською митрополією при Софії Київській.