Національна академія наук обрала нового президента. Що про нього відомо?
Анатолій Загородній – людина, яка ставиться з повагою до людей незалежно від віку, статі та статусу, кажуть про новообраного президента НАН.
Анатолій Загородній – людина, яка ставиться з повагою до людей незалежно від віку, статі та статусу, кажуть про новообраного президента НАН.
Фото: umoloda.kiev.ua
Новим президентом Національної академії наук став 69-річний Анатолій Загородній – академік, доктор фізико-математичних наук, повідомляє пресслужба НАН України.
На цю посаду перетендували ще три кандидатури: академіки Владислав Гончарук, Сергій Комісаренко та Володимир Семиноженко. Сьомого жовтня за Загороднього проголосували дві третини виборців.
Останні дев’ять років Загородній обіймав посаду віцепрезидента НАН, а також очолював Інститут теоретичної фізики імені Боголюбова. Після смерті Патона його вважали фаворитом конкурсу на посаду президента, зазначає BBC.
Юлія Безвершенко, кандидатка фізико-математичних наук та керівниця директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки, заявила, що Загородній – людина, яка ставиться з повагою до людей незалежно від віку, статі та статусу.
«Завдяки його лідерству стали можливими усі прогресивні речі, які з’явились протягом останніх 5 років в Академії: від запуску Київського академічного університету до створення Методики оцінювання наукової діяльності установ НАН України. За ним – промоція інтеграції до Європейського дослідницького простору і Європейської хмари відкритої науки, стала підтримка молоді (зокрема, конкурс дослідницьких лабораторій та груп молодих вчених НАН)», – прокоментувала вона призначення нового президента.
У жовтневому інтерв’ю виданню «Світ» Загородній заявив, що бачить свою роль в тому, щоб посилити роль академії в житті суспільства та держави, а також говорив про необхідність інтеграції НАН до європейських дослідницьких інфраструктур.
Крім того, академік переконував, що потрібна інвентаризація та оцінка нерухомості і земельних ділянок, які перебувають у віданні НАН.
«Якщо буде зрозуміло, які активи не можуть бути використані – необхідно порушувати питання про їхню приватизацію або передачу державі. Але вкрай важливо робити це лише тоді, коли вітчизняне законодавство буде дозволяти кошти, отримані від їхньої реалізації, залишати в Академії та використовувати їх для її розвитку», – заявляв Загородній.
Нагадаємо, понад пів століття Національну академію наук очолював Борис Патон, який помер у серпні у віці 101 року.
Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті