Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Житній ринок під час відкриття критого павільйону. «Критим він став у 1974-1980 роках і зараз, разом зі своєю незвичною вигнутою стелею, є однією зі знакових модерністських споруд Києва». Фото з архіву Пшеничного

10 жовтня команда ГО «Культурні географії» презентувала артбук «Стихійний архів» про ринки Києва.

Бессарабський ринок відкрили 1912 року. «Від початку він мав репутацію елітного місця — в архівах можна знайти згадки про заможну молодь, яка пила там каву з молоком та читала закордонні газети». Фото: facebook.com/CulturalGeographies

Автори дослідження розглядали київські ринки як комунікаційні центри, точки розвитку громад, осередки локальної ідентичності та культурні символи.

Книжковий ринок на Петрівці відкрили 1997 року. «Починалося все з неформального об’єднання “чорних книгопродавців” у парку Фрунзе, що існувало з 1989 року». Фото: facebook.com/CulturalGeographies

В основу розвідки лягли онлайн-анкетування, глибинні інтерв’ю, експерименти, суб’єктивні карти та архівні фотографії.

Суб’єктивна карта ринку на Кіквідзе. Ілюстрація: Ірина Вале

В арт-буці є кілька експериментальних тактильних сторінок для людей зі слабким зором.

Читайте також: Монстри модернізму: круглі ринки Алли Аніщенко

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button