22 жовтня Президент України Володимир Зеленський заявив, що в Україні можуть запровадити жорсткий карантин, якщо добова кількість нових випадків COVID-19 сягатиме 15 тисяч. Трохи раніше Зеленський називав іншу цифру – 9500 нових випадків на добу. Станом на 28 жовтня в Україні зафіксовано 7342 нових випадки захворювання.
13 жовтня Кабінет міністрів продовжив дію адаптивного карантину до кінця 2020 року. Ще з серпня в Україні запровадили поділ на чотири карантинні зони відповідно до рівня поширення COVID-19: зелену, жовту, помаранчеву і червону. Умови, за яких місто чи область потрапляють до тієї чи іншої зони, весь час уточнюють. Наразі місто переходить до червоної зони, якщо рівень захворюваності впродовж двох тижнів становить 320 випадків захворювань на 100 тисяч населення.
Чимало країн Європи наприкінці жовтня протягом тижня пішли на карантин. 30 жовтня локдаун із суворими обмеженнями впроваджує Франція, а 2 листопада – Німеччина, але з менш суворими обмеженнями.
Чи можливе повернення до більш жорсткого карантину в Україні в разі подальшого збільшення кількості захворюваності? Чи відрізнятимуться нові обмеження від тих, що діяли навесні? Які висновки сьогодні можна зробити загалом про ефективність вжитих владою заходів?
МОЗ: «Локдаун 2.0 небажаний для всіх –
бізнесу, людей, держави»
Віктор Ляшко, заступник Міністра охорони здоров’я і головний санітарний лікар країни, в ході вебінару 26 жовтня заявив, що «локдаун 2.0 небажаний для всіх – бізнесу, людей, держави». Він також запевнив, що МОЗ буде намагатися шукати баланс між нормальним розвитком бізнесу та економіки і карантинними обмеженнями.
Головний санітарний лікар також зауважив, що в листопаді-грудні в Україні настає сезон захворюваності грипом і грипоподібними захворюваннями. Наразі невідомо, чи повторить коронавірус характерну для цих захворювань циркуляцію, а чи буде циркулювати по-своєму.
Водночас у пріоритеті країни, за словами Віктора Ляшка, здоров’я українців. Тому якщо система охорони здоров’я виявиться в якийсь момент неготовою до збільшення кількості захворювань, влада буде змушена повернутися до більш жорстких заходів. При цьому Ляшко наголосив на важливості також психічного здоров’я громадян і потреби психоемоційного розвантаження. Саме через це наразі у червоній зоні дозволили роботу кінотеатрів і залізничне сполучення.
Нагадаємо, що навесні під час більш жорсткого карантину головний санлікар заявляв, що деякі заходи карантину, як-от дезинфікування під’їздів чи заборону гуляти в парках, впровадили лише для психологічного впливу.
Заступник Міністра охорони здоров’я наголосив, що про посилення карантинних заходів йтиметься лише в разі наявності 15 тисяч хворих на добу (при рівномірному розпорошенні хворих на території України). Але наразі, за його словами, «ще є запас потужності».
Віктор Ляшко також зазначив, що 1 листопада на місцях мають бути використані кошти субвенції, що своєю чергою має збільшити «рівень потужності». Наразі в Україні доступно 52 тисячі ліжок для хворих на COVID-19, серед них 17 тисяч – з доступом до кисневих апаратів.
Що не так з нинішніми обмеженнями
і як їх варто змінити?
«Локдаун наступить, імовірно, тоді, коли медична система досягне максимального навантаження. У цей момент уже не буде інших інструментів для сповільнення розповсюдження SARS-CoV-2. За результатами моделювання Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки — 92% ліжок, передбачених для лікування COVID-19, будуть заповнені вже у першій декаді листопада», – вважає Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки.
Водночас, на його думку, Україні слід терміново змінити підходи до карантинних обмежень. Згідно з моделюванням Київської школи економіки, поточна система заходів не здатна запобігти стрімкому поширенню вірусу та імовірному критичному навантаженню на систему вже в першій декаді листопада. Ріст захворюваності триватиме навіть якщо поступово усі області увійдуть до червоної зони в актуальному варіанті обмежень.
Справа в тому, що наявні обмеження реагують лише на наслідки поширення COVID-19, але ніяк не запобігають новим випадкам захворюваності. Червоні зони впроваджують тільки тоді, коли на території багато активних хворих і заповнені лікарні. При цьому обмеження в червоних зонах впроваджують вибірково, а рівень їхнього дотримання громадянами – низький.
«Кожен день зволікання підвищує ймовірність другого локдауну. Ми вважаємо, що критерії запровадження карантинних зон мають змінитися з реактивних на проактивні. Тобто варто враховувати показник швидкості росту нових випадків COVID-19. Це дозволить впроваджувати обмеження там, де розпочинаються активні спалахи. Також потрібно терміново відмовитися від практики вибіркових карантинних обмежень. У кожній зоні вони мають бути комплексні і запроваджувати їх необхідно автоматично, на основі епідемічних показників», – вважає Павло Ковтонюк.
В Україні дуже мало говорять про відслідковування контактів, вважає Володимир Курпіта, екс-очільник Центру громадського здоров’я України. А саме цей захід дозволяє на ранній стадії відслідковувати людей, які потенційно можуть інфікувати. До того ж він не потребує великих ресурсних затрат.
«У більшості країн Європи відстежуванням займаються не фахівці, а співробітники, яких спеціально навчили відслідковувати контакти та інформувати про можливі ризики зараження. У Туреччині це роблять стоматологи, в Британії – соціальні працівники. В нас чомусь вважають, що цим мають займатися епідеміологи, які і без того завантажені. І так ми ходимо по замкненому колу», – розповідає Володимир Курпіта.
Читайте також: Туреччина сто років відстежує контакти хворих під час епідемій. Як це вплинуло на COVID-19?
Впровадження жорсткого карантину вимагає
багато адміністративного ресурсу. Чи піде на це влада?
«В епідеміології є таке поняття як чутливість нагляду за певною хворобою. За розрахунками Центру громадського здоров’я чутливість української системи нагляду становить десь до 60%. Тобто ми до 40 % пацієнтів із різними хворобами не виявляємо. До офіційних даних про сім із половиною тисяч хворих на коронавірус щодня можемо додати ще ці 40 %. Загалом це десять тисяч пацієнтів щодня. Чи це перевантажує систему? Частково перевантажує, але не є критичним. Тому, на мою думку, ті заходи, які зараз діють, логічні та виправдані», – вважає Володимир Курпіта.
Водночас запровадження повного локдауну, за словами експерта, вимагає жорстких адміністративних заходів для його дотримання. Це виходить за межі компетенції МОЗ, вимагає великої кількості ресурсів і кооперації представників різних гілок влади.
«У різних представників уряду немає готовності до жорстких заходів, – каже Володимир Курпіта. – Чи досягнемо ми показника в 15 тисяч захворюваностей щодня? Можливо. Але я гадаю, що захворюваність коливатиметься на рівні 10-12 тисяч нових випадків. Такого результу ми досягнемо десь протягом наступних двох тижнів. А тоді настане деяка стабілізація, пов’язана з виснаженням можливості самої системи виявляти хворих».
При цьому, на думку експертів, весняний карантин був обґрунтований. На той момент коронавірус був маловивченою новою хворобою, а відтак його поведінка була досить непередбачуваною. «Іншої моделі навесні не було. Втім, її повторення зараз малоімовірне», – каже Володимир Курпіта.
За даними Київської школи економіки, сьогодні страх втратити роботу перевищує страх захворіти. Це кардинально відрізняється від ситуації навесні, коли страх захворіти переважав страх втратити роботу чи дохід. Як наслідок, готовність людей відгукуватися на пропозиції влади є низькою. Тому експерти говорять про необхідність збільшення комунікації між владою та суспільством і про потребу переходу від багато в чому декларативних обмежень до реального контролю за їхнім виконанням.
«Що можна і варто зробити – це аналіз тих заходів, які були вжиті навесні. Як вплинула на ситуацію зупинка метро чи, скажімо, заборона гуляти в парках. Це має бути чесна відверта розмова і в професійному полі, і в суспільстві. Суспільство відчуває, коли йому говорять правду, і починає по-іншому сприймати владу. Це збільшує рівень довіри», – вважає екс-очільник Центру громадського здоров’я України.
Карантин необхідний лише як спосіб
краще підготувати медичну систему
Катерина Сояк, медичний директор національної експертної групи з інфекційного контролю, вважає, що посилення карантину неминуче: «Звісно, я не володію всіма даними в усіх регіонах України. Але я бачу на власні очі, що багато лікарень уже сьогодні перевантажені».
На думку експертки, люди перестали ставитися з належною серйозністю до можливості захворіти. Як наслідок, владі потрібно діяти більш рішуче, скажімо, впроваджувати більші штрафи за порушення.
«Але підходити до ситуації потрібно комплексно. Недостатньо просто знову закрити всіх на карантин. За цей час необхідно відкривати додаткові госпіталі або покращувати стан тих, які вже працюють. Багато лікарень наразі все ще не мають нормальних умов для інфекційного контролю. Часто персонал не вміє поводитися з пацієнтами і засобами захисту. Інфекційний контроль не відпрацьовувався роками. Часто працівники потребують, зокрема, й методичної допомоги. Потрібно створювати мобільні команди, які допомагатимуть лікарям», – каже Катерина Сояк.
На її думку, вкрай важливо зараз проаналізувати слабкі сторони медичної системи, аби за час можливого локдауну, зробити їх сильнішими. За словами експертки, засобів захисту в медичних закладах зараз більше, ніж навесні. Проте вони є лише в тих лікарнях, які . працюють із хворими на COVID-19. Але спалахи коронавірусу бувають і в звичайних лікарнях, які взагалі не забезпечені засобами захисту і коштів на їхнє придбання не отримують. Крім того, в багатьох закладах погані підходи до зонування приміщення, розподілу брудних/чистих зон, що погіршує ситуацію з інфікуванням медпрацівників
«Карантин варто вводити лише для того, аби за цей час щось налагодити. Інакше в ньому просто не має сенсу», – стверджує Катерина Сояк.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24988 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті