Деякі нардепи безоплатно облаштували приймальні у бізнес-центрі, пов’язаному з Коломойським

Деякі народні депутати від партії «Слуга народу» та групи «За майбутнє» безкоштовно отримали приміщення під громадські приймальні в бізнес-центрі Millenium у центрі Києва, пов’язаному через офшорні компанії з олігархом Ігорем Коломойським, йдеться у розслідуванні «Схем», оприлюдненому на «Радіо Свобода».

Раніше у цьому БЦ розташовувся офіс Коломойського. Сам олігарх називає збігом отримання нардепами безкоштовних офісів у оренду, проте юристи вважають, що народні обранці таким чином можуть порушувати закон «Про запобігання корупції». Зокрема, вони отримали офіси під приймальні не на загальних підставах, адже решті за них потрібно сплачувати.

Безкоштовні приміщення мають в оренді Олександр Дубінський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк від «Слуги народу». Від групи «За майбутнє» – Ігор Палиця, Ірина Констанкевич, Тарас Батенко, і позафракційний Руслан Требушкін. Усі вони зазначили, що за адресою БЦ на вул. Володимирська, 12 розміщені їхні громадські приймальні.

Василевська-Смаглюк вказала своїми приймальнями дев’ять офісів та дві частини холу на трьох різних поверхах БЦ. Вона користується цими приміщеннями на підставі безоплатного користування – позички.

Констанкевич і Батенко займають своїми приймальнями увесь дев’ятий поверх бізнес-центру. Вони заявили, що користуються ними на підставі цивільно-правового договору.

Палиця вказав приймальнею увесь п’ятий поверх та зазначив, що 320 квадратних метрів площі отримав від фірми «Глобал Естейтс», яка і володіє БЦ. Требушкін задекларував безоплатне користування офісом на 62 квадратних метри, наданим фірмою-власницею бізнес-центру.

Куницький зареєстрував приймальні в шести офісах на двох поверхах та у частині холу, а Дубінський – 13 офісів та частини холу на різних поверхах.

За словами члена Громадської ради при НАЗК Андрія Білецького, «такі дії нардепа можуть трактуватися як порушення обмежень щодо отримання подарунку, тому такі дії можуть розглядатися як адміністративне правопорушення». Встановити факт порушення могло б Національне агентство з питань запобігання корупції, але через рішення Конституційного суду воно не може це зробити.

Фото: office.com.ua