Фото: пресслужба КМДА

Наприкінці жовтня 2020 року на Трухановому острові завершилася перша черга реконструкції, в рамках якої впорядкували п’ять із половиною гектарів території та збудували вхідну групу. На це витратили 130 мільйонів гривень. 

Напередодні відкриття в КМДА повідомили, що «родзинкою» першої черги є навіс-пергола – архітектурна споруда, що вдень захищатиме відвідувачів від спеки, а вночі яскраво світитиметься. 

Нещодавно мережею прокотилася хвиля громадської критики нової конструкції. Перголу називають недостатньо функціональною і надміру дорогою. «Хмарочос» розпитав авторів проєкту та інженерів-конструкторів про специфіку і призначення нового об’єкта. 

Що таке пергола і чому вона з’явилася на Трухановому острові?

Слова «пе́ргола» італійського походження і перекладається як «дашок» чи «прибудова». Так називають садове накриття з повторюваних секцій арок, з’єднаних між собою поперечними брусами, що покликане захищати від надмірної спеки. Перголи виготовляють із різних матеріалів, зокрема з дерева і залізобетону. Естетичним елементом перголи є малюнок, який створює тінь.

Як повідомив «Хмарочосу» заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, пергола була найбільш прийнятним форматом вхідної групи для пляжної території відпочинку. Її головне завдання, за словами чиновника, – «утворення тіні та гармонійне поєднання з місцевим пейзажем».

«Суцільний навіс чи якась інша конструкція не впоралася би з цим завданням. Особливо якщо врахувати масштаби та величину вхідної групи, а також той факт, що це транзитна зона і тут мають бути наскрізні проходи», – зазначає Петро Пантелеєв.

За словами головного архітектора проєкту Геннадія Трофименка, концепт перголи ретельно випрацьовували. «У підсумку ми досягли, на наш погляд, найбільш оптимального і цікавого з естетичної точки зору результату для такого об’єкту. Форма перголи зроблена так, щоб нагадувати форму навколишніх дерев, а її колір підбирали під колір стовбурів. Тераси навколо нагадують острови. В цілому в проєкті зберегли наявний рельєф місцевості», – пояснює архітектор. 

Чим пергола викликала обурення інженерів та архітекторів?

Інженер-конструктор Дмитро Макагон вважає, що пергола, яку встановили на Трухановому острові, має ряд функціональних і конструктивних недоліків. Перш за все, незрозумілим для експерта є вибір матеріалу: «Метал приблизно в десять разів міцніший за дерево. У цієї металевої конструкції величезні запаси міцності при повному відсутності навантаження, адже вона тримає лише саму себе». До того ж побудувати таку споруду з дерева обійшлося би в рази дешевше. 

«За 20 мільйонів гривень у Львові створили Меморіал небесної сотні, а за 160 мільйонів там реконструювали Двірцеву площу, а це великий інфраструктурний об’єкт. Тоді як у Києві за 130 мільйонів спромоглися лише спорудити перголу. Хіба це не дивно?», – запитує Дмитро Макагон. 

Фото: Дмитро Макогон

Експерти зазначають, що в світовій практиці метал для будівництва перголи зазвичай використовують тоді, коли хочуть її засклити – в такому разі в об’єкта з’являється додаткове навантаження.

У відповідь на це в КМДА стверджують, що «металева конструкція перголи зумовлена міркуваннями надійності – пергола має значні прольоти між опорами – до 16,9 м. Клас наслідків (відповідності) об’єкту – СС3». Інші матеріали, за словами розробників, не відповідають підвищеним вимогам до міцності конструкції. 

Автори проєкту стверджують, що за рахунок кута нахилу сонця пергола даватиме від 50% до 80% тіні території. Проте, на думку Дмитра Макагона, крок перголи занадто широкий і, як наслідок, тінь буде недостатньою для захисту відвідувачів від сонячних променів. Крім того, метал, на відміну від дерева, має властивість нагріватися. Тому приємність перебування під такою перголою в спекотне літо в експертів викликає сумніви. Водночас, на думку розробників, нагрівання металу не створить дискомфорту відпочивальникам, оскільки металева конструкція розташована досить високо від землі. 

Фото: Дмитро Макогон

У КМДА також зазначають, що на території, де відбулася реконструкція, росло всього кілька «старих і хворих тополь», які видалили «на основі дефектних актів “Київзеленбуду”». Пергола натомість з’явилася на місці демонтованих незаконних МАФів. 

Вхідну групу критикували не лише за нефункціональний дизайн, але й за неінлюзивність простору. Пергола розташована на деякому підвищенні, до якого ведуть невеликі сходи. І хоча розробники передбачили пандус, вибір сходів на противагу похилому підвищенню багатьом залишається незрозумілим. 

На думку архітектора Віктора Зотова, замість конструкції сумнівного призначення на Трухановому острові варто було би «системно прибирати сміття, зробити достатньо громадських вбиралень по всій території, доглядати за зеленими насадженнями, запровадити дослідження флори і фауни, правильно відвести воду, заборонити в‘їзд авто, облаштувати велодоріжкову мережу, забрати з острова всі негромадські установи і споруди і зробити берег повністю доступним» тощо.

Нагадаємо, що реконструкція входу на Труханів острів триває. У ході другої і третьої черги там з’явиться фонтан та інфоцентр, а під час четвертої та п’ятої реконструюють пляжі по обидва боки пішохідного моста.

Однак, громадськість наполягає, що, перш ніж витрачати бюджетні кошти, варто було зробити ґрунтовне дослідження поведінки користувачів у міському просторі і на Трухановому острові зокрема. Може виявитися, що уявлення чиновників про «прийнятність» чи «неприйнятність» різних об’єктів не збігаються з запитами киян та їхніми типами відпочинку на острові. Без таких досліджень мотивація чиновників створити на Трухановому острові місце, що захищає від сонця, але, скажімо, не захищає від дощу, залишається незрозумілою і дещо свавільною.