Рішення міськради Тернополя насправді не зменшує висотність забудови. Пояснює архітектор

Фото: facebook.com/kchuyko

Днями пресслужба міськради Тернополя повідомила про рішення обмежити висоту житлової забудови у місті трьома поверхами (не рахуючи мансарди) у зонах Ж-1 і Ж-2 та дев’ятьма поверхами у зоні Ж-3.

Кирило Чуйко, засновник тернопільської архітектурної майстерні Chuyko Architecture, у коментарі «Хмарочосу» зазначив, що рішення фактично дублює вже наявні норми і є популіським.

Так, план зонування Тернополя передбачає такі обмеження: не вище чотирьох поверхів у зонах садибної житлової забудови Ж-1 і Ж-2 та не вище дев’яти поверхів у зонах змішаної багатоквартирної та громадської забудови Ж-3.

При цьому, зауважує Чуйко, обмеження поверховості у дев’ять поверхів зазвичай передбачає висоту 27 метрів, а в рішенні написано про висоту 30 метрів. Тобто можна сказати, що рішенням міськради максимальна висота навіть збільшується на три метри.

Понад це, пресслужба міськради не згадує зону Ж-4, де, як і раніше, дозволено будувати житло до 16 поверхів включно.

«Взагалі “висота” та “поверховість” – дуже відносні поняття, оскільки немає чіткого визначення, від чого саме міряти висоту. Тобто цим показником можна маніпулювати, а на похилому рельєфі тим більше… Також, згідно з ДБН, поверхами рахуються тільки надземні поверхи. Тобто дев’ятиповерховий будинок насправді може мати ще: підвальний поверх, цокольний поверх, мансардний поверх, горищний поверх. Тобто формально дев’ятиповерховий будинок може насправді мати 12-13 рівнів», – зазначає архітектор.

Водночас, за його словами, чимало забудовників не перевищують висотність у 9-10 поверхів із суто практичних міркувань.

Так, враховують «умовну висоту» – відстань між рівнем проїзду для пожежного автомобіля і рівнем підлоги останнього поверху, де постійно перебувають люди. За умовної висоти понад 26,6 метрів у будинку вже повинні бути незадимлювані сходові клітки, два ліфти, а також додаються деякі зміни щодо інженерного обладнання.

«Це сильно здорожчує будівництво, а враховуючи реалії тернопільського ринку нерухомості, такі рішення не завжди є рентабельними. Відповідно, більшість забудовників вписуються у ці 26,5 метрів, на практиці це і є дев’ять, у певних умовах – 10 поверхів. Зараз у Тернополі будують кілька таких будинків, але це дуже незначна кількість, чотири-п’ять будинків на 200-тисячне місто», – пояснює Чуйко.

Він наголошує: щоб рішення міськради було чинним, треба внести зміни в генплан, – а їх можна вносити не частіше ніж раз на п’ять років. Останній раз зміни вносили у 2018-му, тобто наступні можуть бути у 2023-му.

Зазначимо, що за результатами виборів 2020 року, більшість депутатів Тернопільської міськради – депутати від ВО «Свобода» (18) та «Європейська солідарність» (9).