Рішення міськради Тернополя насправді не зменшує висотність забудови. Пояснює архітектор

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: facebook.com/kchuyko

Днями пресслужба міськради Тернополя повідомила про рішення обмежити висоту житлової забудови у місті трьома поверхами (не рахуючи мансарди) у зонах Ж-1 і Ж-2 та дев’ятьма поверхами у зоні Ж-3.

Кирило Чуйко, засновник тернопільської архітектурної майстерні Chuyko Architecture, у коментарі «Хмарочосу» зазначив, що рішення фактично дублює вже наявні норми і є популіським.

Так, план зонування Тернополя передбачає такі обмеження: не вище чотирьох поверхів у зонах садибної житлової забудови Ж-1 і Ж-2 та не вище дев’яти поверхів у зонах змішаної багатоквартирної та громадської забудови Ж-3.

При цьому, зауважує Чуйко, обмеження поверховості у дев’ять поверхів зазвичай передбачає висоту 27 метрів, а в рішенні написано про висоту 30 метрів. Тобто можна сказати, що рішенням міськради максимальна висота навіть збільшується на три метри.

Понад це, пресслужба міськради не згадує зону Ж-4, де, як і раніше, дозволено будувати житло до 16 поверхів включно.

«Взагалі “висота” та “поверховість” – дуже відносні поняття, оскільки немає чіткого визначення, від чого саме міряти висоту. Тобто цим показником можна маніпулювати, а на похилому рельєфі тим більше… Також, згідно з ДБН, поверхами рахуються тільки надземні поверхи. Тобто дев’ятиповерховий будинок насправді може мати ще: підвальний поверх, цокольний поверх, мансардний поверх, горищний поверх. Тобто формально дев’ятиповерховий будинок може насправді мати 12-13 рівнів», – зазначає архітектор.

Водночас, за його словами, чимало забудовників не перевищують висотність у 9-10 поверхів із суто практичних міркувань.

Так, враховують «умовну висоту» – відстань між рівнем проїзду для пожежного автомобіля і рівнем підлоги останнього поверху, де постійно перебувають люди. За умовної висоти понад 26,6 метрів у будинку вже повинні бути незадимлювані сходові клітки, два ліфти, а також додаються деякі зміни щодо інженерного обладнання.

«Це сильно здорожчує будівництво, а враховуючи реалії тернопільського ринку нерухомості, такі рішення не завжди є рентабельними. Відповідно, більшість забудовників вписуються у ці 26,5 метрів, на практиці це і є дев’ять, у певних умовах – 10 поверхів. Зараз у Тернополі будують кілька таких будинків, але це дуже незначна кількість, чотири-п’ять будинків на 200-тисячне місто», – пояснює Чуйко.

Він наголошує: щоб рішення міськради було чинним, треба внести зміни в генплан, – а їх можна вносити не частіше ніж раз на п’ять років. Останній раз зміни вносили у 2018-му, тобто наступні можуть бути у 2023-му.

Зазначимо, що за результатами виборів 2020 року, більшість депутатів Тернопільської міськради – депутати від ВО «Свобода» (18) та «Європейська солідарність» (9).