Екологи: «санітарні рубки» можуть бути фатальними для лісів під Києвом

Із мертвою деревиною пов’язані сотні різних видів комах, грибів, мохів, лишайників, а в сухих деревах із дуплами живуть сови і кажани, які не здатні зробити собі дім власноруч.

Дата публікації: 25.12.2020 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Українська природоохоронна група

Санітарні рубки негативно впливають на довкілля і можуть бути фатальними для екосистем лісу, навіть враховуючи те, що під такі вирубки підпадає суха і мертва деревина, наголошує Українська природоохоронна група.

Зокрема, екоактивісти звертають увагу на масштаби санітарних рубок у Дзвінківському та Жорнівському заказниках, що біля міста Боярка під Києвом. За кілька останніх місяців 2020 року Боярський лісгосп запланував вирубити понад 11 тисячі кубометрів деревини – якщо вишикувати фури з цим лісом, довжина ланцюга сягатиме майже сім кілометрів.

«Такі рубки можуть стати фатальними для лісових екосистем заказників. Проведені рубки суттєво зменшили природоохоронну цінність заказників. І збільшили викиди парникових газів, адже більшість отриманої деревини – це дрова. Ситуація типова для багатьох інших заповідних лісів в Україні», – обурюються екологи.

Доцільність проведення санітарних рубок зазвичай виправдовують тим, що ліс очищують від мертвих, сухих, повалених дерев, в яких розмножують шкідники. Та екологи наголошують, що мертві дерева є важливими для будь-якого лісу.

Так, із мертвою деревиною пов’язані сотні різних видів комах, грибів, мохів, лишайників та інших організмів. Класичний приклад – червонокнижний жук-олень, личинка якого багато років розвивається в мертвій деревині дуба. А в деревах із дуплами живуть сови і кажани, які не здатні зробити собі дупло власноруч.

Щодо шкідників, то більшість із них у мертвих деревах якраз не мешкають. Більше того, використання терміну «шкідник» відносно до заповідних лісів є абсурдним, вважають екологи.

В УПГ зауважують, що донедавна обидва заказники залишалися одними з небагатьох прикладів старих природних лісів біля Києва. Там збереглися великі сосни та дуби віком під 200 років, а разом з ними – десятки рідкісних тварин та рослин.

Раніше Українська природоохоронна група повідомляла про те, що санітарне вирубування дерев у Карпатах використовують як спосіб отримати деревину там, де інші види рубок обмежено або заборонено.