Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Alex Guillaume, Unsplash

З 1960 року обсяги споживання м’яса у світі збільшилися всемеро. Оскільки тваринництво є однією з головних причин кліматичної кризи, експерти закликають зменшувати частку м’ясних страв у раціоні. Про це йдеться у виданні «М’ясний атлас 2021», повідомляє DW.

Так, до зростання глобального попиту на м’ясо призвели два чинники: збільшення населення світу та економічне зростання. У 1960 році планету населяли три мільярди людей, і споживання м’яса тоді в середньому відповідало 23 кілограмам на людину щороку. Вже у 2018 році, коли населення Землі виросло до 7,6 мільярда людей, а споживання м’яса зросло в сім разів – до 350 мільйонів тонн, що відповідає 46 кілограмам м’яса на людину впродовж року.

Як видно з карти, українці споживають порівняно небагато м’яса, у той час як серед європейських країн найвищий показник споживання м’яса на одну людину – в Іспанії. У світі найбільш м’ясна дієта у жителів США, Аргентини, Австралії та Нової Зеландії.

Експерти закликають до переосмислення харчових звичок, а саме до вживання меншої кількості м’яса та збільшення в раціоні частки продуктів рослинного походження. Відмова від м’яса не обов’язково має бути повною – крім пескетаріанської (у раціоні лишається риба) та оволактовегетаріанської (у раціоні лишаються яйця й молочні продукти) дієт є й так звані флексітаріанські (гнучкі) практики, коли людина просто зменшує частку продуктів тваринного похоження в раціоні.

При складанні раціону здорового харчування науковці радять орієнтуватись на такі обсяги – 16 кілограмів м’яса та 33 кілограми молочних продуктів на одну людину на рік. Досвід Індії, а також багатьох африканських країн з їхньою традиційною кухнею свідчить, що таке обмеження є абсолютно можливим. Натомість у Північній і Південній Америці, а також у Європі м’яса споживається в сім разів більше.

Ось лише низка поблем, пов’язаних із надмірним споживанням м’яса: забруднення ґрунтових вод поряд із фермами; потреба у великих площах землі (71% орних земель у світі використовуються для вирощування корму для худоби); вирубування лісів під пасовища; використання небезпечних пестицидів тощо.

У світлі пандемії коронавірусу актуальними видаються й небезпеки поширенні нових інфекцій. Так, знищення лісів під пасовища позбавляє диких тварин ареалів існування, що змушує їх мігрувати ближче до місць проживання людей. А це, в свою чергу, полегшує передачу вірусів від тварини до людини й може призвести до нових пандемій. При цьому надмірне вживання антибіотиків у вирощуванні тварин призводять до появи резистентних бактерій.

«М’ясний атлас» – міжнародне видання, яке з 2013 року публікують німецьке екологічне товариство BUND у співпраці з французькою Le Monde diplomatique.

Читайте також: Експерти прогнозують майже повну заміну м’яса штучною їжею до 2035 року

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button