Нідерландські міста масово демонтують плитку, замінюючи її травою і деревами

Фото: milieucentraal.nl

У межах боротьби зі змінами клімату в багатьох нідерландських містах діють програми з заміни штучного покриття на траву, кущі й інші рослини. Раніше ми писали про Арнем, де знімають асфальт і міняють його на рослинність, щоб опади вбиралися у ґрунт, а не стікали у зливову каналізацію. Зараз Bloomberg CityLab  повідомляє про змагання, яке влаштували між собою Амстердам і Роттердам.

У Нідерландів складна історія стосунків із водою: сама назва країни означає «нижні землі», адже половина її території розташована нижче метра над рівнем моря, і майже п’ята частина – узагалі нижче рівня моря. При цьому в містах традиційно дуже люблять вкриті плиткою доріжки – автори Bloomberg CityLab продивилися фото з повітря і дійшли висновку, що половина площ садів і присадків так чи інакше вкрита плиткою.

Амстердам і Роттердам запустили програму з заміни плитки, зокрема, у присадках перед будинками та офісами, на траву, кущі й іншу зелень. До цього заохочували долучитися місцевих жителів – переважно з просвітницькою метою, аби продемонструвати важливість озеленення в місті. Так, в одному з районів об’єдналися 70 мешканців, щоби демонтувати смугу плитки уздовж вулиці й висадити на її місці сад завдовжки 210 метрів.

Фото: Fleur Beerthuis

Два міста звітували про кількість демонтованої плитки щодня. Зрештою рахунок став 47 942 в Роттердама проти 46 484 в Амстердама.

«У майбутньому в містах буде все менше місця для автомобілів. Головними будуть ходіння пішки, їзда на велосипеді та громадський транспорт. Це забезпечить чудові можливості для озеленення: нам потрібно звужувати дороги і зменшувати кількість паркомісць, натомість створюючи зелені коридори для прогулянок. Нам справді потрібно інтегрувати природу в місто, а не ділити їх на два окремі простори», – зазначає Тім ван Хаттум, голова кліматичної програми при Вагенінгенському університеті.

Загалом в Роттердамі поставили собі за мету створити до 2022 року 20 нових гектарів зелених зон. Планують зробити це переважно коштом озеленення публічних просторів та облаштування зелених дахів.

Наприклад, у 2014 році тут перетворили голу, вкриту плиткою площу Бентемплейн на експериментальний простір, який у суху погоду слугує спортивною ареною з амфітеатром, а у дощ збирає воду в резервуари, облаштовані під площею. Тож площа Бентемплейн одночасно збирає надлишок води й зберігає воду для різних потреб.

Площа Бентемплейн у Роттердамі. Фото: publicspace.org

З початку року жителі Роттердама можуть отримати ґрант у розмірі 1,5 тисячі євро на заходи з запобігання змінам клімату, зокрема, на озеленення свого подвір’я або облаштування збору дощової води.

З 2015 року десятки муніципалітетів долучилися до програми Steenbreek, яка заохочує жителів озеленювати простір поряд зі своїми будинками, прибираючи зайве мощення. Через надмір плитки ґрунт не може впоратися з обсягами дощової води, якої ставатиме все більше через кліматичні зміни. Це, своєю чергою, призводить до надмірного навантаження на зливову каналізацію. Також плитка й асфальт довго зберігають тепло, якого теж, за прогнозами, ставатиме щобільше, і сприяють утворенню теплових островів.

Парк на острівці в місті Алфен-ан-ден-Рейн. Тут вирішили відмовитися від покриття доріжок та інших штучних елементів благоустрою – лише колоди, каміння у болоті, пеньки в якості майданчика для дітей. Скріншоти з відео Галини Єрко

Жителям Нідерландів радять під час облаштування саду використовувати якомога менше мощення і за можливості купляти вживану плитку, адже виробництво нової плитки чинить значний вплив на довкілля. Також вважають гарними варіантами дерев’яний настил, щепу або щебінь. Не радять використовувати каміння, особливо завезене з-за кордону – адже воно важке і його транспортування потребує значних витрат палива. Так само не радять гравій, бо його видобуток спотворює ландшафт.

Читайте також: Вау-ефекти Київзеленбуду не потрібні місту. Слід адаптуватись до змін клімату, а не занурюватись у казковий світ