«Шумно, брудно і незручно»: як автомагістралі змінили американські міста?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 299 днів. За цей час ми опублікували 23645 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Водіння на відкритих дорогах стало визначальною рисою американського досвіду та стало можливим завдяки шосе від узбережжя до узбережжя. Це вбудувало автомобіль у міську тканину американських міст, пише Visual Capitalist.

Візуалізація показує, як шосе перекроювали центри шести американських міст та створювали нові моделі міського життя. Система автомагістралей США («Інтерстейт») була створена 29 червня 1956 року, коли тодішній президент країни Дуайт Ейзенхауер підписав відповідний закон про федеральну допомогу. Від Сан-Дієго до Бангора система автомобільних доріг відкрила країну для торгівлі та покращила географічну мобільність. Але, попри всі переваги, нова транспортна мережа розірвала усталені схеми міського життя.

За даними професора Натаніеля Баума-Сноу з Університету Торонто, між 1950 і 1990 роками населення центральних міст США скоротилося на 17%, водночас за той самий період населення зросло на 72% у великих мегаполісах. Професор стверджує, що якби не була збудована система Інтерстейт, населення центральних міст зросло б лише на 8%.

Впровадження автомагістралей призвело до збільшення пропозиції землі під забудову завдяки швидким поїздкам до віддалених районів. У 1950 році половина всіх робочих місць перебувала у великих містах, а до 1990 року менше третини міських робочих місць знаходилося в центрі. Будівництво автомагістралей у містах витіснило спільноти з невеликими доходами, знищило чимало кварталів, збільшило рівень шуму і забруднення повітря, а також позбавило доступу до робочих місць тих, хто не має автівки.

До і після: шість американських міст

З висоти пташиного польоту можна дослідити, що було і що є зараз в шести американських містах. Завдяки «накладанню» чинних магістралей на райони, які вони замінили, стає помітно, наскільки значно Інтерстейт змінило міський ландшафт США.

Окленд

Громадськість настільки сильно протидіяла будівництву дороги I-980, що у 1971 році розробники відмовилися від цього проєкту. Завершили його лише через десять років.

Шосе Майамі

Автомагістраль I-95 проходила через переважно «чорний» район Маямі Овертоун. В результаті будівництва було знесено 20 кварталів, відтак понад десять тисяч жителів покинули цей район.

Шосе Провіденс

Це шосе, I-1965, складалося з не пов’язаних один з одним сегментів, що проходять через найщільніші міські райони.

Шосе Цинциннаті

Автомагістраль I-71 відрізає центр міста від набережної, а масивна транспортна розв’язка знищила десятки кварталів на захід від центру міста.

Будівництво Детройтського шосе

Будівництво автостради змінило Детройт у період між 1951 і 2010 роками. Раніше його центр був оточений щільною забудовою та мережею вулиць, сьогодні – лише автострадами.

Шосе Рочестер

Рочестер – одне з багатьох міст, які вирішили здійснити проєкти з «видалення» автострад. Як показує пунктирна лінія, «рів», що оточує центр міста, поступово віддаляється. Місто використовувало землю від автостради Inner Loop, щоб звести три багатофункціональних об’єкти, включаючи соціальне житло.

Із зростанням вартості нерухомості й тиску на чинний житловий фонд зростає і занепокоєння щодо впливу на заміське життя. В результаті міські планувальники та жителі прагнуть оживити основні частини міста і перерозподілити землі, зайняті бетонними шосе.

Відтак з 1987 року в США з центральних районів міста було прибрано більше 20 міських магістралей. Останнім часом темпи їхньої ліквідації значно прискорилися, і наразі планується «вивести» ще десять шосе.

Фото: unsplash.com, visualcapitalist.com