Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 247 днів. За цей час ми опублікували 23271 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

В прибережній зоні озера Вирлиця планують будівництво багатофункціонального комплексу. За планом, він складатиметься з торгово-розважального центру, паркінгу та інших об’єктів. На початку січня почалося громадське обговорення звіту з оцінки впливу будівництва нового ТРЦ на навколишнє середовище, повідомляє KV.

У 2013-2014 роках прокуратура мала претензії до Київради з приводу того, як інвестор – ТОВ «Мрія-Інвест» – отримав землю під будівництво. Видання пише, що компанія тісно пов’язана з оточенням мера Києва Віталія Кличка.

Йдеться про планування будівництва ТРЦ з офісними приміщеннями, паркінгом та гостьовою автостоянкою складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера Вирлиця на проспекті Бажана та вулиці Ревуцького. Будівництво першої черги заплановано на трьох земельних ділянках. Загальна площа забудови повинна скласти 91,5 тисяч квадратних метрів.

За даними ЄРДР, в квітні 2004 року ТОВ «Мрія-Інвест» та управління економіки та інвестицій КМДА (зараз Департамент економіки та інвестицій) уклали інвестиційний договір на будівництво багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу з зоною відпочинку, закладами торгівлі та громадського харчування в районі озера Вирлиця.

Інвестор планував звести офіси, багатозальний кінотеатр, супермаркет з паркінгом, боулінг, більярдний клуб, парк атракціонів, ресторани, готель, спортивно-оздоровчий комплекс, виставковий комплекс та інші види закладів, орієнтовною площею 85,8 тисячі квадратних метрів. Орієнтовна вартість будівництва тоді була 92,6 мільйони гривень. Договір вимагав сплати в міську казну інвестором пайового внеску в розмірі 10% від вартості будівництва – 9,26 мільйонів гривень. Протягом квітня-травня 2004 року  інвестор перерахував ці кошти в столичний бюджет.

З липня 2005 року по липень 2007 року Київрада передала забудовнику декілька ділянок загальною площею майже 56 га для будівництва БФК та благоустрою прилеглої території.

У липні 2008 року ТОВ «Мрія-Інвест» та КМДА уклали договір про пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Предметом цієї угоди була компенсація забудовником коштів в розмірі 5,34 мільйони гривень за інженерну підготовку території. У квітні 2010 року сторони уклали додаткову угоду, збільшивши розмір пайової участі до 5,43 мільйонів гривень. Через п’ять з половиною років, у жовтні 2015 року, було укладено ще одну додаткову угоду, згідно з якою ТОВ має виплатити пайову участь 11,5 мільйонів гривень. Через два місяці після укладення першого договору сторони уклали ще один договір на сплату пайового внеску в 97,08 мільйонів гривень у зв’язку з будівництвом комплексу. Термін сплати – до серпня 2012 року.

В 2010 та 2015 роках сторони укладали додаткові угоди, якими двічі скоригували суму пайового внеску і продовжили терміни його виплати. Спочатку сума була зменшена до 40,3 мільйонів гривень, а потім збільшена до 59,2 мільйонів.

У 2012 році Київрада продовжила ще на п’ять років договір оренди земельної ділянки площею 4,09 гектарів. У цьому ж році міськрада прийняла рішення, згідно з яким договір оренди ділянки площею 6,17 гектарів, розрахований на термін до 2010 року, був продовжений ще на десять років.

Навесні 2013 року прокуратура Києва подала до Господарського суду позовдо Київради і ТОВ «Мрія-Інвест» про визнання незаконними та скасування рішень про оренду від 2005 та 2012 років. Прокуратура вказувала на те, що Київрада порушила порядок встановлення та зміни цільового призначення ділянки при оренді ділянки. Зокрема, частину земельної ділянки перевели з категорії земель житлової та громадської забудови в категорію земель водного фонду. Суд у цій справі тривав півтора року. У жовтні 2014 року суд відмовив прокуратурі.

У 2017 році почалася ціла серія судових розглядів, які стосувалися виконання інвестором своїх зобов’язань. Йдеться про сплату пайових внесків на суму понад 124 мільйони гривень. Розгляди тривають досі.

В 2018 році прокуратура знову звернулася до Господарського суду з позовом про стягнення 92,6 мільйонів гривень пайового внеску, який компанія заборгувала перед столичним бюджетом. У 2019 році прокуратура збільшила позовні вимоги до 104,89 мільйонів гривень, перерахувавши пеню. Суд частково задовольнив позов прокуратури, ухваливши стягнути 98,1 мільйон гривень. У жовтні 2020 року Північний апеляційний господарський суд за скаргою ТОВ «Мрія-Інвест» залишив позов прокуратури без розгляду – фактично став на бік інвестора. У грудні 2020 року Касаційний господарський суд відкрив провадження за скаргою прокуратури на вердикт апеляційного суду.

У вересні 2019 року «Мрія-Інвест» звернулося до Господарського суду Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій КМДА про визнання договору пайової участі недійсним. У компанії пояснювали, що виплатили пайовий внесок в розмірі 9,26 мільйонів гривень в рамках виконання інвестиційного договору від восьмого квітня 2004 року. На думку позивача, спірний договір передбачає повторне виконання зобов’язання зі сплати пайового внеску і «спрямований на незаконне заволодіння його майном і на порушення його конституційних прав». Суд повністю відмовив фірмі в задоволенні позову.

Незабаром ТОВ звернулося в Північний апеляційний господарський суд зі скаргою на рішення суду першої інстанції. Але 13 травня 2020 року апеляційний суд вимоги компанії не задовольнив.

В кінці 2019 року Департамент звернувся до Господарського суду Києва з позовом до ТОВ «Мрія-Інвест» про стягнення заборгованості у 19,9 мільйонів гривень в рамках виконання договору пайової участі 2008 року. У свою чергу, ТОВ звернулося із зустрічним позовом про розірвання цього договору та додаткової угоди до нього 2015 року. Чиновники вказували на те, що за договором 2008 року інвестор сплатив в цілому лише 984,7 тисяч гривень. Після укладення додаткової угоди компанія більше не перераховувала кошти в столичний бюджет. Таким чином, на кінець грудня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 19,9 мільйонів гривень.

У зустрічному позові «Мрія-Інвест» намагалося довести, що насправді столична влада на момент укладення спірного договору не проводила інженерну підготовку ділянки і гідронамив на цій території, вартість яких і повинен був компенсувати інвестор. За запевненням компанії, саме вона займалася такими роботами в 2012-2013 роках. У липні 2020 року Господарський суд відмовив обом сторонам в задоволенні їхніх позовів.

За даними Youcontrol, ТОВ «Мрія-Інвест» було зареєстровано у вересні 2003 року в Києві. Керівником компанії вказана Наталія Науменко, засновником – компанія з Кіпру «Барва Холдинг Лімітед». До вересня 2020 року керівником ТОВ значився Юрій Іонанов – шкільний друг Віталія Кличка. На цій посаді його змінила заступник голови КМДА, депутат Київради Ганна Старостенко, а на даний момент керівником вказана Аліна Носенко.

Фото: Maxim Tolchinskiy, unsplash.com

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button