Як зміни клімату впливають на малозабезпечених українців? (дослідження)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Unsplash

Кліматичні зміни мають також і соціальний вимір, адже від їх наслідків найбільше страждають найвразливіші категорії людей. Заразом ці категорії й найменше відповідальні за зміну клімату – адже ця зміна значно менше залежить від індивідуального споживання, ніж від діяльності великих промислових підприємств і корпорацій.

У дослідженні «Кліматична (не)справедливість», виконаному ГО «Еколтава» та Аналітичним центром Cedos, пояснюється, як зміни клімату впливають на вразливі соціальні групи в містах України.

Зміна клімату впливає на малозабезпечених людей як безпосередньо, так і опосередковано: через втрату врожаю, зруйноване житло, підвищення цін на продукти тощо. Зокрема, вразливість до змін клімату можна пояснити на прикладі транспортного планування.

ТРАНСПОРТ. За оцінками 2015 року в Києві джерелом 78% шкідливих викидів були автомобілі. При цьому найбільше відчувають наслідки цього забруднення якраз люди, які автомобілями не користуються. Так, у Києві громадський транспорт перевозить 70% пасажирів, а приватний – 30%.

Зокрема, майже 25% усіх пасажирів перевозять маршрутки, якими зазвичай користуються менш заможні люди, які частіше мешкають на околицях і в передмісті через меншу вартість житла. Саме маршрутки є одним із найбільш некомфортних видів транспорту, який може бути ще небезпечнішим у спеку. Перегрівання сприяє більшим ризикам для здоров’я, особливо серед вразливих пасажирів (літніх людей, вагітних жінок тощо). До цього треба додати час очікування на зупинці за несприятливих погодних умов, а також власне тривалість поїздки у транспорті.

ЖИТЛО. Житло бідніших верств зазвичай гірше адаптоване до спеки й морозу, часто не має поряд зелених зон. Більш того, в окремих регіонах житло може бути в зоні ризику руйнування, наприклад, внаслідок повені. При цьому в Україні не поширена система оренди соціального житла і для людей з низьким рівнем доходу житло в власності часто є єдиним активом. Також є люди, які не мають житла взагалі, такі як безпритульні, роми та мігранти.

ЇЖА. Кліматичні зміни загрожують неврожаями, що може призводити до зростання цін на продукти. Відповідно, найвразливішими в такій ситуації виявляться люди, в яких витрати на їжу складають значну частку доходу. Так, в Україні 10% найбідніших домогосподарств витрачають майже 65% доходу на харчі.

РОБОТА. Бідніші люди часто працюють у незадовільних умовах, наприклад, на підприємствах з незадовільними системами охолодження або опалення. А дехто працює і просто неба, що робить їх ще більш вразливими до погоди. Час, проведений на роботі, також може відрізнятися.

Автори звіту вважають, що найбільш вразливі до змін клімату – люди з низьким рівнем доходу, жінки, ЛГБТ, мігранти, роми, люди з інвалідністю, літні люди, діти віком до 14 років, бездомні, а також люди, які працюють просто неба.

Серед рекомендацій для досягнення кліматичної справедливості аналітики виділяють такі:

розвиток громадського транспорту, зокрема виконання планів сталої міської мобільності (такі документи вже розроблені й затверджені у Львові, Миколаєві, Житомирі, Полтаві, але не в Києві);
збільшення зелених насаджень;
облаштування безкоштовних громадських вбиралень;
відмова від стимулювання власності на житло;
соціальна допомога вразливим верствам населення.