Повітря в Києві значно чистіше, ніж показує громадський моніторинг, стверджують у КМДА. Чи це правда?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23486 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Viktor Talashuk, Unsplash

Датчики громадських організацій не дають об’єктивних даних про стан повітря в Києві, і насправді воно значно чистіше. Про це в інтерв’ю Вечірньому Києву заявив тимчасовий очільник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко.

«Їхні прилади не налаштовані працювати, наприклад, у вологу погоду з опадами. Оптичний прилад вимірює краплинку води та фіксує її, як тверду частину – пил. Відповідно, потім на карті бачимо червоні зони Києва – перевищення разових концентрацій твердих частин (пилу PM10, PM2,5). А це далеко не так», – запевняє посадовець.

Торік КМДА встановила датчики у двох локаціях: на вулиці Архітектора Вербицького та на Харківському шосе. Вони вимірюють індекс забруднення повітря на висоті півтора-два метри від поверхні землі: «Це той шар повітря, яким ми дихаємо».

«Згідно з нашими показниками, повітря чистіше у 2,5 рази, ніж показує громадський моніторинг», – заявляє керівник Управління екології.

«Хмарочос» звернувся за коментарем до громадської організації SaveDnipro, яка розробила сервіс моніторингу якості повітря SaveEcoBot. Активісти заперечують, що дані датчиків викривляються через вологість.

«На станціях моніторингу якості повітря, які розповсюджує SaveDnipro, встановлено автоматичні камери підігрівання повітря перед оптичним приладом вимірювання концентрацій дрібнодисперсного пилу, для того щоб знизити вплив туману та під час опадів чи низької температури», – пояснює Павло Ткаченко, розробник SaveEcoBot і співзасновник SaveDnipro.

Також він вважає, що слова Савченка щодо 2,5-разової різниці між даними датчиків не відповідають дійсності, якщо порівнювати вимірювання забруднення повітря дрібнодисперсним пилом PM2,5.

Так, якщо порівняти показники на різних громадських станціях з показниками станцій КМДА, які встановлено на лівому березі, за останні 30 днів, виявляється, що:

майже весь час показники на двох станціях КМДА відрізняються у два рази одна від одної;
показники на станціях на вулиці Архітектора Вербицького (КМДА) та на вулиці Юрія Поправки (SaveDnipro) майже постійно збігаються, але є періоди коли показники на станції КМДА перевищують показники зі станції SaveDnipro у 1,2-1,5 раза;
показники на станції на вулиці Архітектора Вербицького (КМДА) майже постійно перевищують у 1,2-1,5 раза показники зі станції на вулиці Лариси Руденко (EcoCity);
станція на Харківському шосе (КМДА) не вимірювала дрібнодисперсний пил PM2,5 майже увесь січень, хоча інші сенсори працювали.

Порівняння станцій КМДА SaveDnipro та Eco City. Зображення надано SaveDnipro

Ткаченко звернув увагу також на показники дрібнодисперсного пилу на станції КМДА на вулиці Вербицького за останні 48 годин – вони показували концентрацію PM2,5 більшу, ніж PM10.

«Але цього не може бути фізично, бо показник PM10 відображає кількість всього дрібнодисперсного пилу фракціями від нуля до 10 мкм, тобто часточки PM2,5 (розміром до 2,5 мкм) і більші. І це трапляється щодня на обох станціях КМДА», – зауважує розробник SaveEcoBot.