Восени 2020 року дизайнерка Галина Недзвецька і архітектор Роман Лапко своїми силами і коштом відремонтували фасад маєтку Непокойчицього у Дніпрі. Такі дії викликали неоднозначну реакцію громадськості. З одного боку, люди захоплюються ініціативністю містян та небайдужністю до долі пам’ятки архітектури, яка вже почала руйнуватися. З іншого боку, висловлюють недовіру до якості ремонтних робіт, закидаючи ініціаторам відсутність дозволів від міської влади.

Унікальна пам’ятка модерну

Власний маєток, що нині розташовується за адресою вул. Шевченка, 33 у місті Дніпро, катеринославський інженер та гласний міської думи Євген Непокойчицький побудував, за словами краєзнавців, приблизно у 1913 році. Архітектор маєтку наразі невідомий.

Сьогодні цей будинок знаний, перш за все, своїм унікальним зовнішньом декором. Власник був гірським інженером, тому маєток прикрашають 15 скульптурних барельєфів, пов’язаних гірською промисловістю – сцени зведення шахт, праці шахтарів та металургів. Деякі барельєфи виконані в реалістичній манері, інші мають типові для модерну алегоричні риси. Тут і сцени робіт у шахті, і алегоричні оголені фігури робочих в процесі видобування корисних копалин.

Унікальності барельєфам з індустріальними мотивами надає час їхньої появи. На інших будинках Дніпра схожі тематичні композиції з’явилися вже за радянських часів. Краєзнавці називають маєток Непокойчицького зразком місцевих варіацій стилю модерн.

Будинок став потужним архітектурним акцентом усього району. Кутову частину будівлі акцентує п’ятикутний еркерний виступ із балконом на першому поверсі і вежею.

У дворі будинку розташовані також унікальні сходи, які в дніпрян стали популярним місцем для фотосесій.

З 1996 року будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення. Втім, у статті місцевого видання 2015 року читаємо, що маєток занепадає, а історики та краєзнавці вже не перший рік вимагають провести негайну реставрацію чи хоча би «законсервувати» будинок у наявному стані. Міська бездіяльність – традиційно через відсутність коштів, надмірну навантаженість і власну забюрократизованість.

Відновлення фасаду з ініціативи мешканців

У 2018 році дизайнерка Галина Недзвецька і архітектор Роман Лапко купили в маєтку Непокойчицького кутову квартиру з вежею.

Упродовж 2014-2018 років подружжя працювало над реновацією будинку Вільгельма у Дніпрі – дореволюційного маєтку в стилі модерн. Придбавши нове помешкання з архітектурною цінністю, Галина і Роман загорілися бажанням привести і його до належного стану.

На момент купівлі квартири на балконі та вежі на другому поверсі проглядалася арматура, а фасад був весь у тріщинах. У будинку також прогнив дах і почали руйнуватися сходи.

Тріщини з’явилися після кількох проривів водогону у 2017 і 2019 роках. У зв’язку з цим мешканці звернулися до міської влади з проханням вжити заходів і загалом звернути увагу на катастрофічний стан пам’ятки архітектури місцевого значення.

«У мешканців усього будинку, двері яких виходять на вулицю, з’явилися проблеми з відкриванням вхідних дверей, а в мешканців другого поверху повело вікна. З вулиці – з даху– падає каміння розміром з волоський горіх», – йдеться в одному зі звернень.

Колективне звернення до міської влади мешканців будинку. Документ наданий Галиною Нездевецькою

Зрештою, спеціальна комісія обстежила будинок і встановила маяки на тріщинах у стінах. Будинок оголосили придатним для експлутації з необхідністю подальших досліджень для укріплення фундаменту.

«Я писала листи в Управління з питань охорони культурної спадщини, власне Надії Лиштві. Я пропонувала працювати в команді, залучити власні ресурси. Я просила підтримку для отримання дозвільних документів на реставрацію, адже це пам’ятка архітектури, допомогу в розробці проєктної документації. Це міг би бути би хороший приклад взаємодії міської влади та мешканців у відновленні архітектурних пам’яток. Але інтересу до співпраці міська влада не проявила», – розповідає Галина Недзвецька.

Зрештою, подружжя вирішило відновити фасад самостійно. Перш за все, замінили водостічну систему, тобто унеможливили подальше руйнування фасаду внаслідок затоплень. Після цього найняли скульптора для реставрації ліпнини одного з барельєфів.

Також зачистили і заклеїли сучасними матеріалами тріщини, затинькували і підрівняли карнізи, укріпивши їх. Наприкінці почистили фасад, заґрунтували його і покрили фарбою кольору бетону. Замовили огорожу для вежі, яку місцевий коваль виконав за ескізами аналогічної огорожі на першому поверсі.

«Оскільки дах у нас іржавий, то перила і декоративні елементи ми також окислили і покрили лаком, аби створити ефект іржі», – пояснює Галина.

Читайте також: Я відновлюю фасад свого будинку на Липках за власні кошти

«Нас критикували за те, що ми поставили пластикові вікна. Але в усьому будинку вже і так стоять пластикові білі вікна, і якийсь інший підхід дуже виділявся би від загальної тенденції», – розповідає дизайнерка.

Після трьох тижнів відновлювальних робіт хтось викликав поліцію. Тому завершувати почате, за словами Галини, довелося у день виборів, коли увага була ангажована іншим.

Реакція міської влади

Надія Лиштва, начальниця управління з питань охорони культурноі спадщини Дніпровськоі міської ради, вважає дії Галини Недзвецької та Романа Лапко незаконними. Місту нібито доведеться витрачати додаткові кошти на ощищення від результатів ремонтних робіт, адже «фасад не був пофарбований історично і цегла під фарбою руйнується». На її думку, такі самовільні роботи на пам’ятках набагато гірші за відсутність будь-яких робіт.

За словами чиновниці, для реставрації за законом ліцензовані спеціалісти мають розробити науково-проєктну документацію. Тоді цю документацію погоджують в обласного органу охорони культурної спадщини та центрального ДАБІ. Проводити роботи може лише спеціалізований підрядник, після вибору якого треба отримати погодження для здійснення робіт. Замовляти проєктну документацію і роботи можна як державним коштом (програми Мінкульту), обласним коштом, міським, або грантовими програмами, спільнокоштом тощо. Загалом вартість такої документації разом із роботами становитиме 10-15 мільйонів гривень.

«У 2019 році виділили кошти на інженерне обстеження, в 2020 році на проєкт сходів, на реставрацію яких, сподіваємося, дадуть кошти цього року, – розповідає Надія Лиштва про діяльність управління. – Ми працюємо в межах наявного фінансування і можливостей. У нас багато пам’яток в аварійному стані, цей будинок не відноситься до них. Пам’яток більше 150, це тільки архітектура, а ще історія та археологія, і всі вони потребують обстеження та ремонту».

На думку представників міської влади, Галина Недзвецька і Роман Лапко порушили Закон України «Про охорону культурної спадщини». З іншого боку, чи можна прирівняти бездіяльність державних органів різних рівнів з охорони культурних пам’яток до порушення законодавства? Натомість саме завдяки зусиллям подружжя містяни отримали косметичний ремонт неповторного модерного будинку. Однозначної відповіді поки немає.

Фото: Галина Недзвецька і Роман Лапко, Wikipedia

Читайте також: Я відновив оригінальний балкон у сталінці за власний кошт – Тарас Шевченко