Що в наших платіжках за газ, світло, опалення і гарячу воду? Пояснюємо

Майже 90% українців проти підвищення тарифів на комунальні послуги навіть в умовах ризику зриву опалювального сезону, свідчать результати соціологічних досліджень Центру Разумкова.

Але чи достатньо нинішнього рівня тарифів для нормальної роботи енергосистеми та окремих підприємств? «Хмарочос» розповідає, як формуються ціни і тарифи, що вони включають та як розраховуються суми у платіжках кожного споживача.

Газ

З серпня 2020 року ціна на газ для населення формувалася за ринковим механізмом. Ціни змінювалися щомісяця та різнилися залежно від постачальника: компанії конкурували за споживачів нижчою ціною чи додатковими послугами, а споживачі могли вільно обирати між ними.

Ціни, що пропонували постачальники, залежали передусім від гуртових цін на європейських газових хабах, зокрема, нідерландському TTF та німецькому NCG. До них додавалась вартість транспортування, податки та націнка самої компанії.

Ринкові ціни формуються відповідно до попиту і пропозиції, а тому з початком опалювального сезону вони традиційно зростають. Коли розцінки окремих українських газопостачальних компаній перевищили 10 гривень за кубометр, уряд прийняв рішення адміністративно їх обмежити. З 1 лютого граничну ціну на газ для населення встановили на рівні 6,99 грн за кубометр, і це рішення діятиме до 31 березня 2021 року.

Споживачі газу отримують платіжки відповідно до обсягів споживання за лічильником та поточної ціни газопостачальної компанії, з якою вони уклали договір. Для клієнтів, які досі не мають лічильника, використовують норми споживання природного газу, затверджені Кабінетом Міністрів України. Для помешкань з газовою плитою за наявності централізованого постачання гарячої води – це 3,28 кубометра на одну особу в місяць; з газовою плитою за відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівача – 5,39 кубометра; з газовою плитою та газовим водонагрівачем – 10,49 кубометра.

Доставка газу

З січня 2020 року користувачі отримують ще одну газову платіжку – за розподіл. Тарифи операторів газорозподільної системи раз на рік затверджує НКРЕКП. До прикладу, у 2021 році тариф «Київгазу» зріс з 28 до 31 копійок за кубометр (без ПДВ), а «Київоблгазу» – з 81 копійки до 1,45 гривні. Ціни могли бути й вищими: клієнти «Чернівцігаз» за послугу з доставки мали сплачувати 2,30 гривні за кубометр, а «Лубнигаз» – 2,45. Однак у січні НКРЕКП переглянула рішення та встановила граничний тариф на розподіл газу – 1,79 грн за кубометр.

Чому така різниця? Тариф залежить від обсягів замовленої потужності та технічних особливостей мережі. Одна з них – щільність населення. У багатоповерхівці проживає кілька десятків споживачів, й вартість обслуговування газопроводів та обладнання будуть в перерахунку на одну людину для них буде меншою, ніж для жителі приватних будинків. Відповідно, тарифи операторів ГРМ у великих містах найнижчі.

На відміну від газопостачальної компанії, змінити оператора газорозподільної системи неможливо. Діяльність цих компаній відносять до природних монополій, адже альтернативного газопроводу в Україні не існує.

До тарифу за розподіл газу включені витрати операторів ГРМ на оплату праці, податки, роботу аварійних служб, поточні ремонти та інвестиції в оновлення обладнання. Крім того, значна частина коштів за доставку йде на закупівлю технологічного газу: він необхідний, щоб підтримувати постійний тиск у мережі.

Для споживачів сума в платіжці за розподіл розраховується раз на рік та залежить від тарифу газорозподільної компанії та замовленої потужності газорозподільної мережі. Для побутового споживача замовлену потужність визначають так: фактичні обсяги його споживання за попередній «газовий рік» (з початку жовтня до кінця вересня) порівну ділять на 12 місяців.

Для нових клієнтів та тих, хто не споживав газ за рік, використовують фіксовані обсяги: 39 куб. м для домогосподарств з газовою плитою, 126 куб.м для домогосподарств з плитою та газовою колонкою й 314 куб. м для домогосподарств з автономним опаленням.

Електроенергія

Ціна за електроенергію для побутових споживачів залишається фіксованою: наприкінці грудня Кабінет Міністрів України продовжив дію Положення про спеціальні обов’язки (ПСО) до 31 березня 2021 року.

Разом з тим, уряд скасував пільговий тариф – 0,9 грн/кВт*год за перші 100 кВт*год, тож тепер незалежно від обсягів споживання ціна на електроенергію для побутових споживачів становить 1,68 грн/кВт.год. До цієї ціни все ще можуть застосовуватися коефіцієнти у випадку встановлення багатозонного лічильника – за «нічним тарифом» користувачі сплачують на 50% менше.

Сума в платіжках відповідає добутку обсягів споживання електроенергії за лічильником, встановлення кого є обов’язковим, та фіксованого урядом тарифу.

Хоча, як і у випадку з ринком газу, розподіл та постачання електроенергії були розділені між окремими компаніями, користувачі поки отримують одну платіжку. У ціну за електроенергію для побутових споживачів входить власне вартість електроенергії як товару, оплата послуг з передачі електроенергії, з розподілу електроенергії, а також послуг енергопостачальника.

Якщо точніше, за словами Ярослава Демченкова, заступника Міністра енергетики Україниу 2021 році «транспортні» мають складати приблизно 1,37 грн/кВт*год (без ПДВ): тариф на передачу оператора системи передачі (ОСП) – 0,3 грн/кВт*год, середньозважений тариф оператора системи розподілу (ОСР) – 0,97 грн/кВт*год, а середньозважений тариф постачальника універсальних послуг (ПУП) – 0,1 грн/кВт*год).

Якщо додати податки, на саму електроенергію залишається не залишається майже нічого. В деяких областях ціна електричної енергії як товару може набувати навіть від’ємних значень, в залежності від тарифу на розподіл для ОСР та тарифу на послуги ПУП. Тому на державні компанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго» у 2019 році були покладені спеціальні обов’язки. Вони продають свою електроенергію для населення за низькими цінами – зараз це 0,15 грн/кВт*год та 0,01 грн/кВт*год відповідно. Це суттєво нижче за ринкові ціни та навіть нижче за рівень собівартості виробництва електроенергії на цих електростанціях.

Дешеву електроенергію для населення компенсують коштом вищої ціни для промисловості, тобто завдяки перехресному субсидіюванню. Для порівняння, у січні ціна на електроенергію на ринку на добу наперед склала близько 1,5 грн/кВт*год без усіх транспортних витрат. У НКРЕКП рівень перехресного субсидіювання оцінюють в понад 60 мільярдів гривень на рік.

Наявний дисбаланс не лише негативно впливає на енергосистему країни, а й сприяє підвищенню цін на товари і послуги та знижує конкурентоспроможність українських виробників. Крім того, запровадження повноцінного ринку електроенергії є частиною процесу євроінтеграції. Тому від такої системи доведеться відмовитися – і можливо вже з 31 березня механізм формування ціни на електроенергію для населення зміниться.

Централізоване опалення

Влітку 2020 року в меморандумі Міжнародному валютному фонду Україна зобов’язалася запровадити ринкові механізми формування тарифу на опалення. Тепер він повинні відображати зміни у вартості газу та супутніх витрат, а також переглядатися щонайменше раз на рік.

Тариф на опалення затверджує НКРЕКП та органи місцевого самоврядування, а формують його теплопостачальні компанії на основі власних розрахунків. Тепер він також враховує середньою вартість газу, яка склалась за минулий опалювальний сезон. У 2019-2020 роках – це 4048 гривень за тисячу кубометрів.

Разом з тим, тарифи можуть перераховувати згодом, якщо окремі його складові, що не залежать від теплопостачальника, змінилися. Зокрема, у вересні затверджений для населення тариф у «Київтеплоенерго» склав 1419 гривень/Гкал (з ПДВ). У грудні через підвищення цін на природний газ його переглянули, і зараз користувачі сплачують 1677 гривень/Гкал.

Сума в платіжках за опалення може формуватися кількома способами. Власники квартир з лічильниками сплачують за тепло за показаннями цих лічильників і додатково – за опалення місць загального користування. Ті, хто не має індивідуального лічильника, сплачують за іншою методикою: вона враховує показання загальнобудинкового приладу обліку та опалювальну площу квартири.

Варто згадати, що саме різні способи нарахування спричинили аномальні платіжки у січні 2021 року для мешканців київських новобудов, де частина квартир має індивідуальні лічильники, а частина – ні.

Якщо індивідуальний і будинковий лічильники відсутні, рахунок за опалення формується за формулою: площа житла множиться на тариф (у «Київтеплоенерго», до прикладу, це 38,5 гривень/кв м) і на коефіцієнт, що враховує кількість днів надання послуги та середньомісячну температуру.

Основною складовою тарифу на опалення є енергоносії. У розрахунках «Київтеплоенерго», до прикладу, газ займає 80%. Крім того, кошти йдуть на сплату податків, ремонти, адміністративні витрати та банківські послуги.

Ймовірно, у 2021 році споживачі почнуть сплачувати також абонентську плату за послуги з теплопостачання. Відповідний законопроєкт №2458 вже був прийнятий Верховною Радою в другому читанні й очікує на підпис Президента.

Обрахунок абонплати прив’язаний до прожиткового мінімуму, зараз сума складає близько 30 гривень на місяць. Вона має покривати витрати, пов’язані ремонтом внутрішньобудинкових систем та безпосередньо з обслуговуванням споживачів: укладанням договорів, нарахуванням та стягненням платежів тощо.

Гаряче водопостачання

Механізми формування тарифів на гарячу воду та платіжок за цю послугу загалом дуже подібні до централізованого опалення. Ці послуги, як правило, надаються одним підприємством, а встановлення або зміна тарифів них проводиться одночасно.

Сума в платіжці відповідає обсягам спожитої гарячої води відповідно до показників лічильника у помешканні. Якщо індивідуального пристрою обліку немає, використовують будинковий лічильник: від його показників віднімають обсяги, передані квартирами з власними лічильниками, а залишок ділять між рештою помешкань пропорційно до кількості людей, що живуть у них.

Нарахування можливе також зовсім без лічильника. У такому випадку застосовують норму споживання гарячої води – 3 метри кубічних на особу.

Крім того, тариф буде різним для користувачів, залежно від того, чи мають вони підключену рушникосушку. Для прикладу, у «Київтеплоенерго» тариф з рушникосушкою складає 97 гривень/куб. м, а без неї – 90 гривень/куб. м.

У структурі тарифу на гарячу воду основну частину – понад 80% – також складають витрати на енергоносії. Решта йде на придбання холодної води, заробітні плати, банківські послуги, амортизації тощо. Як і у випадку з теплом, за постачання гарячої води у 2021 році споживачі почнуть сплачувати абонентську плату, теж близько 30 гривень на місяць.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23493 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?