З першого липня 2019 року ринок електроенергії в Україні почав працювати за новою моделлю. Вона передбачає кілька сегментів, а також специфічну складову – ринок допоміжних послуг. 

Детальніше про його завдання, стан та перспективи – у пояснювальному матеріалі «Хмарочосу».

Що таке ринок допоміжних послуг?

Єдиним покупцем та споживачем допоміжних послуг є оператор системи передачі НЕК «Укренерго». Серед основних завдань компанії – забезпечувати баланс виробництва і споживання електроенергії.

Коли цей баланс потрібно відновити, «Укренерго» використовує ринок допоміжних послуг та залучає ресурси учасників ринку, які можуть гарантовано набрати або знизити потужність на визначену величину за обмежений час. Це дозволяє в реальному часі регулювати частоту та активну потужність в енергосистемі, підтримувати параметри надійності та якості електроенергії, а також відновсювати роботу енергосистеми у випадку системної аварії.

«Укренерго» закуповує допоміжні послуги через систему аукціонів, а витрати на них

включені у тариф оператора системи передачі на послуги з диспетчеризації.

Які є допоміжні послуги?

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає дві основні групи допоміжних послуг. Перша – послуги з регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України. Електростанції (або інші учасники ринку) збільшують або зменшують свою потужність відповідно до потреб системи. Сюди належать резерв підтримки частоти (РПЧ), резерв відновлення частоти (РВЧ) та резерв заміщення (РЗ). Одна з ключових відмінностей між ними – швидкість реакції та тривалість активації.

Друга група – послуги з підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України. Сюди належить послуга з регулювання напруги та реактивної потужності, а також послуга із забезпечення відновлення функціонування енергосистеми після системних аварій.

Як формується ціна на допоміжні послуги?

Ціна на кожен вид допоміжних послуг розраховується за методикою, яку затверджує НКРЕКП. 

Зараз граничні ціни на послуги з регулювання частоти та активної потужності становлять від 134 грн до 1078 грн за 1 МВт. Найдорожчими є симетричні резерви з автоматичною активацією (РПЧ та аРВЧс), адже тоді у постачальника одночасно купується обсяг, як на завантаження, так і на розвантаження. 

«Ціни на ручні резерви є нижчими, ніж на автоматичні, тому що перші потребують менше витрат від постачальників допоміжних послуг», – розповідає Микита Вишневський, директор з ринкових операцій «Укренерго». За ручного регулювання потужність електростанцій змінюють оперативно за командою диспетчера. А за автоматичного – процес відбувається без залучення диспетчера за допомогою системи автоматичного регулювання частоти та потужності. 

Хто бере участь у ринку допоміжних послуг?

Щоб долучитися до ринку допоміжних послуг, потенційні учасники спершу повинні пройти сертифікацію – перевірку обладнання, що має підтвердити технічну відповідність вимогам Кодексу системи передачі. 

Саме процес сертифікації викликав затримки на початку роботи ринку. «Документ, який регламентує саму процедуру сертифікації, було прийнято лише наприкінці червня 2019 року. Ринок почав працювати у липні, і в цей проміжок часу сертифікувати когось було просто неможливо», – пояснює Микита Вишневський.

Врешті, першими були сертифіковані Дніпровська ГЕС-1 «Укргідроенерго» та Курахівська ТЕС «ДТЕК Східенерго», а перший аукціон провели 13 грудня 2019 року. Сьогодні учасниками цього сегменту ринку вже стали вісім електростанцій «Укргідроенерго», вісім теплоелектростанцій ДТЕК та Харківська ТЕЦ-5. 

Хто може брати участь у ринку допоміжних послуг?

Сьогодні до ринку допоміжних послуг приєдналися лише електростанції. Але цей перелік можна розширити: серед потенційних учасників – системи накопичення енергії, великі споживачі з керованим навантаженням та агрегатори малих споживачів. «Ми готові підключати будь-кого, хто виявив таке бажання, пройшов кваліфікаційні випробування й набув статусу постачальника допоміжних послуг», – розповідає директор з ринкових операцій. 

Зокрема, «Укренерго» проводить роботу із залучення великих споживачів. Це можуть бути, наприклад, заводи, які підлаштовують графік споживання електроенергії під потреби енергомережі. 

«Через COVID ми трошки знизили свою активність, але до цього «опрацювали» фактично всіх великих споживачів з встановленою потужністю споживання понад 100 МВт. Ми проводимо зустрічі з технічними фахівцями і з експертами з економічних питань. Розповідаємо, які є ціни, які вимоги до обладнання, що потрібно аби пройти сертифікацію і прийти на цей сегмент ринку, – розповідає Микита Вишневський. – Не всі розуміють, що керуючи циклами свого виробництва, якщо є така технологічна можливість, вони можуть отримувати додатковий прибуток від участі в ринку допоміжних послуг. Або зменшувати загальні витрати на електроенергію завдяки тому, що в певні години будуть змінювати своє навантаження за командою».

Крім того , «Укренерго» проводить роботу з потенційними власниками систем накопичення енергії, щоб залучити їх до цього ринку в майбутньому. Принцип роботи подібний: системи можуть накопичувати електроенергію в періоди перевиробництва та віддавати її назад, коли виробничих потужностей не вистачає.

Ще один варіант – агрегатори малих споживачів. Вони беруть на себе комунікацію з диспетчерським центром та використовують можливості великої кількості невеликих споживачів для надання допоміжних послуг. В Україні мінімальний обсяг, який може бути сертифікований «Укренерго» для цього ринку, – 1 МВт.

За словами Вишневського, перспективи в цьому напрямку є, але в повній мірі оцінити його економічну привабливість поки складно. «Ми знаємо граничні ціни на допоміжні послуги, але ще треба розраховувати витрати на обладнання та програмне забезпечення, враховувати кошти, які треба сплатити залученим користувачам. Тут потрібний проєктний розрахунок», – зазначає він. 

Навіщо розвивати ринок допоміжних послуг?

Залучення додаткових учасників стимулюватиме конкуренцію та дозволить задовольнити потреби у допоміжних послугах у всі години доби, що позитивно позначиться на якості послуг та надійності енергосистеми.

«Хоча вже зараз сертифіковані обсяги є досить великими, бувають години коли пропозицій, які нам надають, не вистачає: вони не покривають нормативні вимоги», – зазначає Вишневський. Рівень забезпеченості енергосистеми резервами залежить від великого комплексу факторів, серед яких різні години доби, погодні умови, торгові стратегії учасників ринку тощо.

«Збільшення кількості учасників ринку допоміжних послуг сприятиме підвищенню стабільності роботи енергосистеми під час проходження ізольованого режиму, який передуватиме інтеграції до ENTSO-E», – додає експерт.

ENTSO-E – це європейська мережа операторів системи передачі електроенергії. Наразі лише невелика частина української енергосистеми синхронізована з європейською через Бурштинський енергоострів. Решта системи поки працює синхронно з Росією та Білоруссю. 

У 2017 році була підписана угода про умови майбутнього приєднання України до ENTSO-E. На фінальному етапі ми повинні від’єднатися від російської мережі та певний час пропрацювати ізольовано, щоб довести свою самодостатність. Випробування заплановані на 2022 рік.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.