Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 299 днів. За цей час ми опублікували 26314 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: facebook.com/RegionalGasCompany

У 2023 році два українських села почнуть опалювати сумішшю газу і водню. Такий експеримент проводитиме «Регіональна газова компанія», повідомляє Економічна правда.

До старту тестування в населених пунктах триватиме серія експериментів з воднем, яка вже почалася цьогоріч на п’ятьох полігонах. Протягом двох років вивчатимуть поведінку водневих сумішей у різній концентрації в умовах українських газопроводів.

Подібний проєкт запустили два роки тому у Великій Британії. Понад 100 будинків студентського містечка почали опалювати природним газом із додаванням 20% водню. Завдяки цьому вдалося зменшити викиди СО2, адже під час згорання водню утворюється лише водяна пара. До експерименту так само готувалися два роки, перевіряючи безпечність суміші в мережі.

До 2018 року у Британії діяли обмеження на концентрацію водню в газових мережах – не більш як 0,1%. Водень є набагато більш вибухонебезпечним, ніж природний газ. Однак випробування проєкту HyDeploy показали, що всі побутові прилади від 1996 року витримують 23-відсоткову суміш водню та метану.

«Ми створюємо проєкт, подібний до HyDeploy у Великій Британії, де залучено близько 10 тисяч споживачів», – представник РГК Станіслав Казда.

Експерименти, які зараз проводить РГК, попередньо показують, що максимально допустимою з точки зору безпеки може бути 30-відсоткова частка водню.

Зараз завершено статичні випробування, які мали показати, які точки українських газопроводів – найслабші та потребують заміни. Зокрема, виявили, що типовими місцями витоків були різьбові та муфтові з’єднання із застосуванням сучасних ущільнюючих матеріалів, місця під’єднання датчиків тиску та регуляторів, а також зварні шви, у тому числі заводського виконання.

Далі почнуться динамічні випробування, які триватимуть до 2022 року. Науковці вивчатимуть, як різні види і модифікації побутових газових приладів та обладнання для обліку можуть працювати з воднем.

На останньому етапі залучатимуть реальних споживачів. Протягом 2023-2025 років газово-водневою сумішшю опалюватимуть дві ділянки у приватному секторі із залученням 50-100 кінцевих споживачів. Найімовірніше, це будуть два невеликі села. Частка водню не перевищуватиме 20%, а почати планують з 10%, поступово підвищуючи концентрацію. Перед початком тестів будинки обладнають сенсорами та сигналізаторами.

«На полігоні ми можемо зрозуміти питання, пов’язані з фізикою процесу, але не можемо встановити 50 котлів і створити копію населеного пункту з реальними витратами. Із залученням реальних споживачів будемо бачити, як це працює в масштабі», – пояснює Казда.

За ідеальних умов, щоб знизити викиди СО2, водень має бути «зелений», тобто виготовлений шляхом електролізу води з використанням електроенергії з відновлювальних джерел. Однак в рамках експерименту, найімовірніше, водень виготовлятимуть з природного газу, так званий «синій» водень.

Вартість експерименту поки не називають, але на стадію статичних та динамічних експериментів, яка завершиться у 2022 році, компанія планує витратити близько одного мільйона євро.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button